Виявляється, мої мама з татом один одного ніколи не любили. Я дізналася про це нещодавно, коли збиралася привести свого парубка познайомити з ними. Перед приходом мого хлопця мама прийшла до моєї кімнати, сіла поруч і запитала: – Скажи, ти його любиш? Я спочатку не зрозуміла сенсу цього питання, але потім мама все пояснила. Багато років тому мама любила одного хлопця з її села, а той любив її, правда хлопець був настільки сором’язливий, що не міг говорити їй про свої почуття.
Цього хлопця з мамою сватало все село, всі їхні друзі, адже вони навіть виглядали разом гарно. Якось мама вирішила плюнути на гордість і на глузування інших, і самій запросити того хлопця на побачення. Саме в цей день і стався найжахливіший момент у житті мами і того хлопця. Хлопця напоїли, і одна дівчина, Віра, що відрізнялася своєю хитрістю, потягла його в ліс, а за кілька хвилин повернулася в порваної сукні і наговорила гидоту на адресу маминого кохання. Все село знало, що хлопець не міг так з Вірою вчинити, але все ж таки, щоб не брати гріх на душу, батьки того хлопця змусили його одружитися з Вірою.
Мамині батьки, побачивши, як їй важко це бачити, купили їй квитки в місто, дали їй грошей для початку. Через деякий час мама зустріла тата – перспективного і на вигляд симпатичного хлопця, правда, про кох aння у мами й мови не йшлося. Той хлопець за кілька років написав мамі любовного листа з визнанням, але було пізно. Мені тоді був рік, а Віра була ваg ітна. – Ось тому, кохана, – зі сль0 зами на очах сказала мама, – виходь виключно з любові. Буде кохання у стосунках – буде все.
