Моя сім’я живе в достатку. По два рази на рік ми втрьох їздимо на море. Мій десятирічний син Толік “запакований” від і до. Це я пишу не для того, щоб похвалитися, а описую загальну ситуацію, перш ніж перейти до проблеми, яка мене турбує. Справа в тому, що у Толіка немає не те що друзів, а навіть товариша з ігор. Те, що у хлопчика немає друзів, я помітила ще в садку. Тоді я не надала цьому значення. Потім, коли, те саме повторилося в школі, я насторожилася. Причому починалося все чудово. Протягом першого півріччя Толік активно спілкувався з однокласниками. Потім до кінця другої чверті інші діти від нього відвернулися.
До третього класу мені доводиться підкуповувати його, щоб він відвідував школу. Настанови на тему: “Знання важливі!” на нього не діють. Доводиться укладати з ним договір: він закінчує чверть без трійок – ми купуємо йому те чи інше. Вчителька жодного ігнорування мого сина з боку однокласників не помічає. А я бачу, що навіть підкуп перестав стимулювати відвідування школи та навчання. На подвір’ї те саме. Навіть якщо я жену його у двір, він вважає за краще сидіти на лавці біля під’їзду, а не грати зі своїми однолітками.
А у нашого будинку створено всі умови, щоб діти могли грати у рухливі ігри. Він навіть на велосипеді катається лише поряд із гаражем, коли чоловік іде туди у своїх справах. Зверталася до nсихолога. Він виніс вердикт – мій син еrоїст. Але, як і чим це обумовлене, сказати не зміг. І як виправити ситуацію також. Я мрію, щоб мій син виріс успішним і незалежним чоловіком, який може обертатися у будь-якій компанії, і який буде оточений друзями. Але як виправити ситуацію – не знаю. Може, хтось стикався з аналогічною ситуацією? Порадьте, будь ласка, що нам із чоловіком необхідно зробити?
