Близько місяця тому у нас із Андрієм була річниця весілля. Мої батьки скинулися і подарували нам путівки на море. Ми, природно, були щасливі, адже за вікном уже дощі – і теплий морський пісок нам точно не завадив би. Діти стрибали від радості, а я, в передчутті відпочинку, побігла купувати купальники. Мої батьки все ще працюють, вечорами ходять на масаж, часто гуляють парком. Щодо батьків мого чоловіка, то батька у нього немає вже кілька років, а мати на пенсії і постійно сидить удома. У нас є кішка.
І ось коли ми чекали відпочинку, єдине, про що ми думали – це куди прибудувати нашого маленького члена сім’ї. Варіант з моїми батьками відразу відкидався, а от свекруха сказала, що вона може ходити до нас і годувати котика. Я віддала їй ключі та попередила, щоб вона тільки годувала кішку – і нічого більше. Відпустка вдалася на славу. Ось тільки мій чудовий настрій зіnсувався в той момент, коли я відчинила двері квартири. Зробивши перший крок, я одразу зрозуміла, що тут щось не так. Свекруха зробила генеральне прибирання.
Все, що їй не сподобалось, вона викинула. Книжки на полиці стояли, як попало. Посуд був не нашим. Скрізь пахло миючими засобами. Навіть до штор було торкатися неприємно. Мені хотілося плакати. У своєму будинку я тепер не знала, що і де лежить. Багато зі своїх речей я просто не могла знайти, тому що вони завчасно опинилися в смітнику. Зі свекрухою з того часу ми не спілкуємося. Я висловила їй свої претензії – а вона образилася на те, що ми не цінуємо її працю.
