Ліза не могла заснути всю ніч. Цілу ніч вона стежила за своїми дітьми. Діти були дуже хво рі. У них була температура і біль у горлі. Ліза давала їм ліки і збивала температуру. У цей час хтось дзвонив у двері. Але Ліза була настільки зайнята, що не почула. Надворі було ще темно. Вона не хотіла відчиняти двері, бо подумала, що хтось помилився. Хто міг би так рано прийти до них у гості. Ліза подумала, що їй сниться сон. Але тут задзвонив телефон. Це була її свекруха Ольга Іванівна. Вона сказала, що вже десять хвилин стоїть біля дверей.
Ліза сонна відчинила двері, і свекруха увійшла до будинку. Вона прийшла, щоб доглядати за сином . Син із дитинства дуже погано переносив застуду. Вона зварила бульйон, купила всі необхідні ліки. Свекруха почала господарювати в хаті. Приготувала смачну вечерю, чай та пішла перевіряти температуру сина. Вона завжди перевіряла температуру колишніми методами. Притулилася губами до голови і почала чекати. У сина температура не спадала. Свекруха зви нуватила Лізу у тому, що вона не добре ліkує її сина.
Ліза пояснила, що має маленького сина, який не може сам про себе подбати. Крім того, вона викликала сімейного ліkаря. Чоловік був дорослою людиною і міг сам про себе подбати. Свекруха спеціально прийшла рано-вранці, щоб перевірити, як Ліза доглядає сина. Ольга Іванівна забула, що вони дорослі люди і самі можуть подбати про себе. Вона залишилася аж до вечора і все контролювала. Робила зауваження Лізі та дівчина все це терпіла. Контролювала, доки син Ілля не випроводив її додому.