Коли я народила сина, то лишилася без чоловічої підтримки. Хоча він мені навіть чоловіком не був, просто симпатичний інженер заїхав до нас на завод, де я працювала бухгалтером. Мама мені давно говорила, що настав час вже про сім’ю замислитися, а то вже 30 років, а я жодного разу заміжня не була. Але містечко у нас маленьке, нормальних чоловіків я не знаходила. Усі однокласники чи однокурсники давно одружилися. І приїхав до нас на завод один інженер на якийсь час. От і закрутився у нас роман. Коли я наро дила і дізналася, що синок у мене дуже слабенький, гроші потрібні великі для різних процедур , то пішла до нашого директора. Почала просити його дати адресу батька моєї дитини, бо до моменту моїх пологів він уже виїхав.
Але директор сказав, що нічим не може допомогти. До того ж я дізналася від нього, що мій чоловік уже одружений. Я не знала, що робити, де брати такі великі гроші. У цей момент ще й мама повідомила страшну звістку, нашій тітці на селі не ста ло. Мені треба було поїхати до села, щоб її будинок на мене оформили, бо дітей у неї не було. Я поїхала до села, зустріла там сусідку покійної тітки. Сусідка передала мені старовинну ікону, сказала, що тітка звеліла мені особисто в руки передати. Того вечора я годинами молилася біля ікони за здоров’я сина. А вночі почула якийсь шерех. Я вийшла надвір, а там на ганку сидів мужик, весь у снігу, він просив у мене допомоги. Я злякалася, але все ж таки вирішила, що треба його якось обігріти, а то він уже переставав ноги свої відчувати.
Добре, що вдома в мене топилася грубка, я дала чоловікові гарячого чаю. Він розповів, що є бізнесменом, хотів у цьому селі новий магазин відкрити, тільки ось потрапив у хуртовину, його машина зламалася. Йому довелося через ліс у наше село йти, весь замерз, поки дійшов. Я подивилася на нього, на вигляд пристойний, одяг у нього гарний. Повірила його розповіді, сама теж розповіла про себе, про сина. На ранок чоловіка вже не було вдома. Натомість я побачила на столі записку. Чоловік писав, що мені дуже вдячний, а поруч він залишив конверт. Усередині було багато грошей. Чоловік писав у листі, що хоче, щоб я ці гроші на лікування сина витратила. Я розплакалася від радості. Мої молитви допомогли іконі. Я поїхала за сином, ми записалися в платну клініку. За кілька місяців він уже був здоровий. Я не уявляю, що могло статися, якби я не зустріла тоді того чоловіка.
