Якось я дізналася, що у мого чоловіка Юрія роман із іншою жінкою на ім’я Зоряна. Я була тоді на сьомому місяці ваrітності і з нетерпінням чекала моменту, щоб подарувати коханому чоловікові дитину. Я почувала себе зрадженою обіцянками Юрія про кохання та вірність. Коли я розповіла йому про все, що знаю, Юрій запевнив мене, що більше не пов’язаний із Зоряною, і попросив у мене вибачення. Так як дитині потрібен був батько, я вирішила вибачити його і рухатися далі.
Однак мій спокій був порушений, коли я дізналася, що Зоряна виявилася моєю сусідкою по лікарняній палаті, куди мене поклали наро джувати. Я звинувачувала себе за те, що дала волю своїм емоціям і турбувалася, що мої передчасні полоrи вплинуть на здоров’я моєї дитини. На щастя, я наро дила здорову дівчинку. Але невдовзі моя увага перейшла на Зоряну, яка наро дила хво рого хлопчика. Вона одразу написала відмову від сина та поїхала дорогою машиною, залишивши хлопчика в ліkарні.
Моє серце розривалося за дитину, яка була в такому вразливому стані, а тим більше коли від неї відмовилася рідна мати. Я не могла нормально спати, тож зателефонувала Юрію і попросила його прийняти хлопчика. Незважаючи на свої минулі дії, Юрій погодився прийняти дитину, яка заслужила люблячу родину. Медсестри були раді, що я ухвалила таке рішення. Хлопчик почав швидко розвиватися. Незважаючи на те, що Юрій колись завдав мені бо лю, я знала, що дитина не ви нна в цьому і заслуговує на те, щоб рости в повноцінній сім’ї.
