З часів університету я зустрічалася з Олегом. У нас була справжнісінька прист расть, ми були просто найкращою парою нашого вишу. Тільки ось була проблема в тому, що обидва були вперті. Через це у нас були часті та дурні сварkи. Напередодні Нового року я сказала, що хочу, щоб ми спочатку пішли в гості до моїх батьків, а потім до нього. А Олег говорив, навпаки. Ми не знайшли спільного шляху, зрештою розлу чилися. Через пару місяців я на зло Олегу вийшла заміж за Вітю – його хорошого знайомого. Мені все подобалося, Вітя симпатичний, добре заробляє із прекрасної родини.
Весь той час, що я зустрічалася з Олегом, Вітя був у мене закоханий. А потім я дізналася, що Олег теж на зло мені одружився з дівчиною з нашого вузу. А потім вони разом поїхали до іншого міста. Я ж наро дила Віте двох дітей. У нас пройшло чудове життя, 25 років ідеального шлюбу. Ми з Вітей добре розуміли один одного, у нас у парі була велика повага та любов. Діти вже виросли, роз’їхалися хто куди, і тут я випадково у 46 років зустріла Олега. Він як глянув на мене, то наша була пристрасть знову спалахнула.
Ми стали з ним таємно зустрічатись. Я не знаю, про що я тоді думала, але почувала себе так само, як у студентські роки. Олег запропонував мені з’їхатися, сам він пішов від дружини, я ж сказала Віте, що йду. З Олегом ми прожили рівно три місяці, а потім він почав мене страաно бісити. Мене дратувало в ньому все, я згадала, чому ми розлу чилися, у нас зовсім не підходять характери. Я повернулася до Віті. Він мене прийняв, сказав, що пробачив. Але мені так соромно в глибині душі: навіщо я взагалі зійшлася з Олегом, адже я мала такий ідеальний шлюб ці 25 років. А зараз я почуваюся дуже винною перед Вітею.
