Семирічний Ванечка винувато опустив очі. Як же йому хотілося тієї ковбаси! Соковита, з хрусткою скоринкою, а адже з руки на стіл капало, коли тітка Таня відкушувала шматочок. З тих пір як тато поїхав, у нього на сніданок, обід і вечерю – макарони. Тітка Таня варила каструльку на день: – Хочеш за раз з’їж, хочеш – цілий день по ложці.
– Чого чекаєш? – гримнула Таня, доїдаючи чималий шматок домашньої ковбаси, – Коли твій татко почне гроші заробляти, тоді і ти таке їж, а поки і за макарони будь вдячним.Семирічний Ванечка винувато опустив очі. Як же йому хотілося тієї ковбаси! Соковита з хрусткою скоринкою, а адже з руки на стіл капало, коли тітка Таня відкушувала шматочок. З тих пір як тато поїхав, у нього на сніданок, обід і вечерю макарони. Тітка Таня варила каструльку на день.
– Хочеш за раз з’їж, хочеш цілий день по ложці.
Розігрівати ті макарони, або хоча б підходити до холодильника з продуктами, йому відразу заборонили.- Як почне тато твій гроші давати на твоє утримання, тоді і тобі щось буде. Зараз для тебе там нічогісінько немає.Я ледарів не годую.А малий щосили намагався допомагати, щоб хоч трохи його тітка Таля полюбила. Адже його мама завжди називала кращим помічником. А тут і відра з водою на город носив, щоб поливати, і дрова маленькою сокиркою рубав, і після свиней чистив, а все не так.Найбільшою його мрією було повернутися до мами. Він спочатку сердився на матір, адже вона залишила у себе його сестру, а його відправила до тітки Тані з татом. А тепер немає і краплі образи. Хочеться просто повернутися і обійняти свою матусю. З’їсти її запашного борщу з галушками, послухати доброї казки на ніч.
Одного разу, коли тітка Таня особливо допекла, Ваня вирішив повернутися додому. Висипав свої макарони в пакет, щоб було, що є по дорозі, і пішов в ту сторону, звідки його привезли. Розрахунок був простий: сюди вони доїхали за пів дня на машині, значить, він дійде додому за один день.
Дитину шукали всім районом. Ніхто не знав, куди пішов, а головне коли. Тітка Таля не могла навіть сказати, у що той був одягнений. Вона лише посеред ночі помітила, що ліжко дитини застелена, а його немає.- Ну, макарони вранці забрав. Значить ще в шість у дворі був! – це все, що від неї дізналися.На питання, чому дитина, який повинен проживати з ним після розлучення, знаходиться у жінки, яка навіть родичкою йому не доводиться, чіткої відповіді дати не міг.- За ним дивляться. Що ви ще від мене хочете? Я з нею типу як живу. – прогарчав у відповідь, – коли знайдете, повідомте, а у мене справ і без того вистачає.А рідна мама малого геть посивіла. Підняла на ноги всі можливі громадські організації і, найнявши з десяток машин, разом з добровольцями прочісувала всі можливі дороги навколо місця, звідки пішов її Іванко.
Малого, абсолютно знесиленого, випадково знайшли в лісі на третій день. Він заблукав майже відразу, вирішивши зійти зі шляху, щоб скоротити дорогу. Якби не стара Лєснікова вівчарка, яка буквально затягнула господаря до місця, де лежала дитина …- Він його забрав відразу після того, як я повідомила, що хочу розлучення, – розповіла жінка одного з місцевих журналістів. – Я просила суддю, щоб він залишив дітей зі мною, пояснювала, що йду саме через байдужість і черствість чоловіка до дітей. Але все зробили за законом: мені дочка, чоловікові сина. А він лише в усі ці суди подавав. А коли все ж досяг свого – малого просто залишив невідомо на кого. Я ж в усі інстанції писала, які тільки служби не піднімала, а все марно. Ось і зараз оскаржу рішення в суді і молюся, щоб знову малого не повернули батькові.Як воно буде – покаже час. А хлопчика шкода. До сліз.
