Павло Сергійович все життя був веселуном і душею компанії, але раптом різко змінився. Його дочка, Ірина, помітила, що завжди охайний, акуратний і господарський батько раптом почав забувати про прибирання квартири і забивати на чистоту в будинку. Каструлі на кухні обростали шарами жиру, а такого в будинку Павла Сергійовича ніколи не було. Хоч він і сам займався прибиранням квартири, але він доводив все до блиску. Потім він раптом почав худнути. Потім Ірина тільки зауважила, що батько став погано їсти, а іноді і забувати, що не їв нічого протягом всього дня. Ірина била тривогу. Повела батька на повне обстеження в лі карні. М РТ головн ого мо зку дало невтішний р езультат. Доктор повідомив, що у Павла Сергійовича виявлено пор ушення когн ітивних здіб ностей. Простими словами часткова втрата пам ‘яті. Тобто він міг будь-якої миті відкрити воду і забути про це, поки до нього сусіди не прибіжать, або залишити га з відкритим на ніч. І що ще гірше загубитися в рідному місті.
Ірина працювала, а після роботи доглядала за своїми 3 дітьми, з батьком залишити не варіант, він працював на нічну зміну. Наймати доглядальницю теж не хотілося. Чужа людина в порожньому будинку не найкраща перспектива. Брат жив в іншому місті і працював допізна. Залишається одне – будинок для людей по хилого віку або, як прийнято говорити зараз, пансіонат для людей по хилого. Потрібно було додати зверху трохи на пенсію батька і йому б забезпечили прогулянки кожен день, безперервну увагу, ме дичну допомогу та корисну їжу. До того ж, в колі інших людей по хилого віку він би відчував себе комфортніше, ніж один. Таке рішення здалося Ірині зовсім не пог аним. Залишилося тільки повідомити батькові про своє рішення. Це давалося Ірині найскладніше. Погані риси характеру у батька почали проявлятися ще яскравіше і це насторожувало Іру. Вона не хотіла образити батька своїм рішенням. Ірина навіть дочекалася брата з іншого міста, щоб разом повідомити йому таку новину.
Вони зібралися разом, посиділи трохи у батька, і раптом Ірина зрозуміла, настав підходящий момент для важливої розмови. Тоді Ірина помітила, що брата ніде немає. Вона в ту хвилину виглянула у вікно і побачила, як брат сідає в свою машину і їде. Іра не могла повірити своїм очам. Невже брат міг так просто взяти і втекти, так нічого і не сказавши батькові наостанок. Брат Іри вирішив, що краще поїхати, нікого про це не попередити, ніж залишитися і взяти безпосередню участь в такому важкому розмові. Ірина залишилася один на один з таким завданням, але вона впоралася. Вона і раніше сильно не розраховувала на допомогу від брата. Іра влаштувала батька в чудовий панс іонат. Батько спочатку опирався рішення доньки, але потім просив її, а далі й зовсім їх ох відносини стали поліпшуватися. Згодом Іра помітила, що батькові там краще, ніж у себе вдома. Він там нарешті міг спілкуватися з такими як він, чого був позбавлений в своєму будинку. А що стосується брата … він так жодного разу і не приїхав до батька. А втім, нічого нового, він і раніше не відвідував батька. Ірина цьому ні краплі не здивувалася.
