Ще зовсім недавно я й повірити не могла, що в моєму житті може статися таке. Позавчора ми з чоловіком стра шенно посварилися. Скажу чесно, мій чоловік дуже врівноважена людина. Він ніколи не підвищував на мене голосу, не матю кався при мені. Але того дня всі карти змінив. Ми були одружені півроку, а перед цим зустрічалися 4 роки. Він завжди поводився дуже галантно і дбайливо. Я завжди вважала, що з чоловіком мені пощастило. Ми майже не свар илися. Моє довге кучеряве волосся йому завжди подобалося. Він казав, що вони роблять мене жіночнішим. Але вчора, побачивши моє волосся на спинці дивана, він поміняв мою думку про себе на 360. Він кри чав на мене, називав мене нечув аною, сказав, що я не вмію утримувати будинок у чистоті.
Якщо ви жінка, ви як ніхто ро зумієте, що волосся випадає кожен день у певній кількості. За цим складно стежити. Він кри чав, що він весь день працює, а я нічого не роблю, навіть у хаті не прибираюсь. – Побачу ще хоч раз таке, одразу подам на ро злучення! – вигукнув він у сказі. Я була в шо ці. Я вже планувала дітей, уявляла з ним старість, а тут мені таке влітає. Через півроку шлюбу. То була перша наша сва рка. Я вперше пл акала через нього. Тепер я боюся сушити волосся феном, ро зчісувати його. Бою ся сказати за нього зайвого. Боюся, що в хід уже під уть руки. Хіба це нормально, бояти ся чоловіка, з яким живеш під одним дахом? Ну не ро злучитися ж через таку нісенітницю?
