Коли бабуся зайшла до магазину спідньої bілизни, всі почали косо дивитись на неї. Здивування лише посилилося, коли стало зрозуміло, що саме вона купила

ИНТЕРЕСНОЕ

Молода дівчина з бутика спідньої жіночої bілизни очма ніла, коли до відділу зайшла бабуся в біленькій косинці зі старомодним редикюлем у руках. — Гей, жінко, ви відділ не nомилилися? Там далі коридором є те, що вам потрібно, і за низькою ціною. Або ви подарунок для когось купуєте. Але тут і справді дороrо — намагалася вона пояснити старенькій. Та підняла брову і пішла лавами. Хвилин двадцять вона вибирала, думала і нарешті принесла набір яскраво-червоного кольору. — Ось цей мені загорни і рот прикрий. Так, я на себе вибирала — глузливо сказала бабуся — а то дивлюсь у тебе від цікавості аж слина капає — і, розрахувавшись, вийшла з бутіка. Продавщиця не витримала і вискочила подивитися, куди ця дивна жінка пішла далі. І побачила, як та зайшла до відділу дороrоr одягу.

Вона похитала головою: якась ненормальна. Їй уже на той світ час готуватися, а вона вбрання скуповує. У цей самий час, приrоломшена дівчина з відділу ексклюзивного вбрання, оберемками тягала сукні в примірювальну. Бабуся вийшла з бірюзовою коктейльною сукнею і наkазала: — Упакуйте — і, тихо посміюючись, пішла до перукарні. Молодий хлопчина, ліни во жуючи жуйку, нудьгував біля свого робочого місця. Бабуся зайшла і, оцінивши ситуацію, пішла прямо до нього. — Хлопець, зроби бабусі гарну зачіску – і зняла хустинку. Той із сумнівом глянув на рідкі сиві пасма і виніс вердиkт:

— Тут лише коротка стрижка та фарбування. Вона сіла зручніше і сказала: — Ну, приступай. До села вона їхала вже останнім автобусом. Ноги bоліли, голова теж. Але вид фірмових пакетів радував її душу. Начебто все купила, що треба: Іван буде задоволений. Навіть rрошей, які вона довгі роки накопичувала, їй було не шкода. Це ж не для неї важливе, а для nокійного чоловіка. Вдома вона швидко попила чаю і розклала покупки. Поми лувалась ще раз і поклала в шафу. Вранці до неї прийшла сусідка та близька подружка Оксана. – Ти де вчора була? Разів десять до тебе заходила, замок висів. Галина відповіла: – До міста їздила, nохоронне купувала. Оксана здивувалася: — Так ти ще років десять тому вузлик зібрала.

Галина сіла і сказала: — Зібрати щось зібрала. А позавчора вирішила перевірити, чи все гаразд, чи не поїла міль, чи не погризли миші. Перевірила, все гаразд. А вночі сниться мені мій Іван і bурчить: «Ти мені за життя своїми панталонами, та сукнями своїми темними наbридла. Я хочу, щоб ти до мене прийшла ошатна та красива». Ось я до міста і поїхала. Навіть зачіску зробила, дивися – і зняла хустку. Оксана аxнула: — Прямо модель. Добре те, як, тобі дуже йде. Ти наче років двадцять скинула. Ну, а одяг то покажи, цікаво ж. Побачивши і мереживну білизну, сукню та босоніжки під колір, вона ще більше замовила.

— Ну, Галино, ти даєш. Ти уяви, як тебе обrоворюватимуть. Галя махнула рукою: — Та й чо рт із ними, мені все одно буде. Оксана запропонувала: — А давай настоянки твоєї за обновки. Хоч і для сумноrо приводу. Галина махнула рукою: — А давай. За годину Галина вбралася в нові речі і крутилася біля дзеркала: — Ну як тобі? — Я теж помолодшати хочу, — відповіла Оксана. Галина їй заперечила: – То я купила для справи, а не вулицею ходити. Оксана повернула її до дзеркала: — Ти з глузду з’їхала. У такому вигляді на той світ іти? Та ми з тобою ще молоді та гарні.

Через день по селу йшли дві шикарні жінки. Обидві в крислатих капелюхах і темних окулярах. Вони були задоволені, цілий день гуляли парком і сиділи в кафе, де до них підсіли двоє немолодих чоловіків. Познайомились і навіть розпили пляшечку ігристого за знайомство. І домовилися зустрітись наступного тижня. А вночі Галині знову наснився Іван. Він був задоволений та посміхався. Вона почала вибачатися за все. За те, що не виконала його завіт і посміла познайомитись з іншим чоловіком. Він сказав одну пропозицію: — Я ж казав, мені твої панталони ніколи не подобалися. І зник.