Ірина Олександрівна (для знайомих – тітка Іра), переживала важкий період у житті. Після 33 років спільного життя її дід пішов до молодшої жінки, але, зрозумівши, що він не відповідає її вимогам, він вирішив повернутися до своєї рідної жінки. Тітка Іра намагалася відправити чоловіка назад туди, звідки він прийшов. Вона не могла вибачити такий підлий вчинок чоловіка. Ми, колеги тітки Іри жіночої статі, разом з нею переживали її розлучення, уважно стежили за розвитком подій, плакали та раділи нарівні з нею. Ми намагалися розважити її: ходили у кафе, до театру, на її улюблені вистави, разом дружно засуджували чоловіка-гуляку. – Навіть на поріг цього гада не пускайте, тітко Ір. Ви у нас красуня, знайдемо варіант краще. – голосили наївні дівки. – Ірочка, що б там не було, понад 30 років жили разом. Не варто так категорично ставитися до нього. У вас уже геть, онуки пішли.
Всі роблять помилки, постарайся вибачити його, дурня. – Втручалися більш досвідчені жінки у віці. Тітка Іра, здавалося, мала пишатися тим, що чоловік наприкінці повернувся до неї. Він не міг звикнути до норм та стандартів молодої коханої, але й вона не хотіла йти на компроміси у стосунках. Звичайно, 55-річний чоловік не витримав такого і вирішив повернутися до звичного життя. Тут чималу роль відіграли вже скам’янілі звички, що виникли з віком. Човкання, сморкання на вулиці, розмови з телевізором – все це швидко почало дратувати нове кохання старого. Від таких дрібниць все пішло не так. До того ж, у чоловіка тітки Іри були проблеми зі здоров’ям. Йому потрібен був постійний контроль лікарів, а вдома дбала про нього дружина. Новий такий розклад не влаштовував, звичайно. Коли здоров’я почало міцніти, він пустився в усі тяжкі і тоді-то він і знайшов своє нове кохання всього життя.
Купідон згадав про старого, старенького чоловіка і пронизав його серце не стрілою, а стрілами. Словом, тітка Іра вибачила свого старого. Але їхнє спільне життя відрізнялося від того, що було перед однорічним розривом. Тітка Іра вибачила чоловіка виключно із жалості. Про кохання тут і не йшлося. Вона за такий час встигла вбити останні почуття до чоловіка, з яким у неї були найщасливіші спогади. Зараз у мене немає зв’язку з тіткою Ірою, я не знаю, як склалося її життя після цього, але згідно з деякими плітками, щастя старого тривало недовго. Вийшовши на пенсію, Ірина Олександрівна переїхала жити за місто і зайнялася онуками та своїм городом.
