Коли ми з чоловіком купили дачу, всі друзі вирішили, що тепер у них є безкоштовний «ресторан». Ми вирішили покінчити з цією справою

ПОЛИТИКА

На роботі я вже працюю досить довго, 10 років. З усіма колегами в добрих взаєминах. Але найближче все ж зійшлася з Тетяною. Дуже добра жінка з якою ми мали спільні захоплення та інтереси. Ми стали подругами майже відразу, та й чоловіки наші порозумілися. У минулому році ми з чоловіком добудували дачу. Іноді кілька разів за літо почали запрошувати в гості Тетяну і її чоловіка. Наприклад, в цьому сезоні, вони у нас були вже 2 рази. Перейду ближче до суті моєї історії. Почалося все з того, що я пішла у відпустку на 3 тижні, далеко домовитися про це з керівництвом.

Виходити працювати треба було з 12 листопада. Для довідки додам, що Тетяна відзначає день свого народження 11 листопада. І, на мій превеликий подив, святкувати його вона вирішила чомусь у мене на дачі. Звичайно, все було досить див але, Тетяна намагалася мені додзвонитися, щоб обговорити зі мною свою ідею. Але я була у відпустці, зв’язок у мене ловила раз через раз, тому додзвонитися до мене не виходило. Ну і роботи у нас з чоловіком повно на дачі було саме будівництво, люди працюють. І оскільки просити гостей потрібно заздалегідь, моя колега вирішила, що я точно не буду проти її ідеї.

Запросила всіх до мене. Про це я дізналася лише через два дні, коли повернулася з чоловіком з відпустки в місто. Не дивно, що мій чоловік відразу сказав, що він nроти такого. І на це були свої об’єктивні nричини. Наприклад, у нас ще не була завершена установка лазні. Отже, навколо були матеріали і безлад. У будинку не було оnалення, та й склали ми всі вже до зими готуючись. Я теж не раділа ідеї Тетяни, тому що з нею ми спілкувалися добре, але половину із запрошених гостей я зовсім не знала. А треба було приймати цих людей своїй дачі. Це додаткові клоnоти, пов’язані з організацією цього заходу, підготовкою всього до нього і подальшим прибиранням.

А скоро вже виходити на роботу. Коли я озвучила все Тетяні-вона явно була не готова почути таке. Її це дуже засму тило, і було видно, що вона розгубилася і не знала, що робити. Хоча вона мала цілих два дні в запасі. Звичайно, Тетяна висловила мені своє невдо волення. Заявила, що вважала мене своєю сестрою і все можна було б легко вирішити, а я не хочу чомусь. На день народження запрошувати не стала. Чесно сказати, я і не знаю, чи відвідувала вона його в результаті. Найцікавіше, що вона навіть вітатися зі мною не стала. Мені все це дуже неnриємно. Я залишилась винна без прови ни, власне. Тепер не знаю, чи винна перша підійти і виба читися. Хоч ситуація і неприємна, але Тетяна моя подруга все ж.