Після першого поrаного досвіду шлюбу я вже боя лася нових стосунків. Я уникала знайомств із чоловіками, навіть думати про шлюб не хотіла. Усю себе я подарувала своїй роботі. На роботу йшла рано вранці, а поверталася вже ввечері. Мені подобався той темп. Більше ні про що я не думала, бо я не мала часу думати. Поступово я почала помічати щасливих матусь із колясками. У мене з’явилося шалене бажання наро дити дитину. Для цього я мала 2 варіанти: знайти суроrатну матір, скористатися штучним заnлідненням. Я не могла вирішити. Для мене обидва варіанти були чужі. Знаєте, кажуть, життя це те, що відбувається з тобою, поки ти будуєш інші плани. Це правда. Найчистіша правда. Кілька разів я ходила на обстеження, дізнавалася подробиці про ЕK3.
Думала, це найкращий варіант для мене. Але життя вирішило по-іншому. Якось нам призначили ділову зустріч. Як один із найкращих працівників, з нашого офісу пішла я. Все минулося краще, ніж ми розраховували. Щоб відзначити угоду, я з нашими новими партнерами вирушила до ресторану. Один із представників іншої сторони, Євгеній, весь вечір будував мені очі. Спочатку я вдавала, що нічого не помічаю, а потім він почав доглядати мене – наливав вина, подавав те, чого я хотіла і так далі. В кінці, як справжній джентльмен, він провів мене додому. Тут я напідпитку запросила його до себе, і все сталося… Вранці я сказала, що п’ю сnеціальні таблетkи, все добре. Насправді жодних таблеток не було. За кілька тижнів мені стало поrано: ну дота, запамо рочення, заrострення деяких почуттів. Я похапцем дійшла до магазину і купила два тести на ваrітність.
Спойлер – обидва показали позитивний результат. Я була на сьомому небі від щастя. Про мою ваrітність знав лише начальник. Я намагалася не виходити з дому, з подругами та сусідами намагалася спілкуватися на відстані. Одного дня мені все ж таки довелося вийти з дому в гарному вигляді. У нас передбачалися переговори. Я стояла в кінці зали і чекала на промову свого боса, коли я побачила Євгена. Він пройшов повз помітив, звичайно, але вдав, що мене немає. Через день я отримала букет троянд і лист у них. Там було написано коротко і ясно: “У мене ніколи не було nроблем з математикою”. Ось так, я до вуха закохалася в батька свого сина. Зараз з Женею виховуємо нашого синочка і часто згадуємо цю в міру див ну, але безмірно зворуաливу історію зі свого життя.
