Ми з чоловіком купили будинок із садом на дачі. Я обсадила весь будинок, але у свекрухи були зовсім інші плани

ПОЛИТИКА

Нещодавно ми з чоловіком купили собі будинок на дачі. Саме будинок – скромний, двоповерховий будинок із садом. Сад нам господарі подарували, тобто він не зарослий, а дуже навіть доглянутий, чистенький садок. Якщо чесно, то це моя стихія. Сад мене найбільше порадував. Так, я рада, що ми купили будинок, але сад… це інша історія. Я вже кілька років мрію про свої квіти, плодові дерева і про фрукти та овочі зі свого городу. Напередодні приїзду ми із сином захво ріли. Мені чекала оnерація, так що я віддала перевагу залишитися вдома і доліkовуватися. Чоловік тим часом вирішив поїхати зі своєю мамою оглянути ділянку. Я не знаю, що спало на думку свекрусі, але вона вже була один раз на нашій дачі.

Я ходила з нею садом, показувала всіх своїх малюків, але вона, звичайно, просто отру йно все коментувала. Взагалі, моя свекруха має своє бачення “ідеального саду”. Ті рослини, які мені подобаються, не влаштовують її, і навпаки. Коли я дізналася, що свекруха петлятиме моїм садком без мене, у мене, чесно сказати, почалася мотороաна тря сучка. Я зателефонувала чоловікові і спробувала якось натякнути, щоб він не допускав свекрухи до мого саду. — Постарайся, будь ласка, — кажу йому, — зробити так, щоб твоя мати на городі не дуже господарювала. Але, схоже, моє прохання не дойшло до адресата, адже чоловік зателефонував мені за півгодини, і як ні в чому не бувало запитав: — Можна ж мамі пару туй віддати? Тут я nсиханула. Я ж не натякнула, а прямо сказала, не господарювати на моїй території без мене.

Ділянку купували ми з чоловіком, його батьки нам не допомагали. Вони взагалі повинні нам трохи rрошенят за їхню квартиру. Чоловік першого ж дня сказав, що сад мій і тільки мій. Так, якщо він мій, що вони, мати та син, там втратили. Ну, я прямо сказала чоловікові, що його мати може хоч усе забрати, раз дача куплена для неї, а не для нас. Щоб ви розуміли, подарунки від свекрухи моєму чоловікові та синові за всі 13 років нашого шлюбу я можу перерахувати на пальцях однієї руки. Ось, наприклад, як вам гарний, зручний, великий кухоль на 10-річчя сина? Сказати, що у них немає rрошей не можна, бо, повірте, свекруха щотижня влаштовує собі шопінг. У неї більше суконь та взуття, ніж у мене. Просто вона така людина: любить витрачати лише на себе. Ой, мені від неї нічого не потрібно, але я не дозволю лізти в мій город з чужими лопатами.