За пару днів до реєстрації шлюбу Олега та Ірини в РАГСі, подзвонила майбутня свекруха. Висловила бажання бути присутньою. І це після всіх сkандалів, що закочуються її майбутній невістці. Адже для неї, та й в очах оточуючих, її син вступив в мезальянс. Йому двадцять чотири, їй сорок і троє дітей. Олег намагався відрадити матір, мовляв просто розпишемося, не буде ні свята, ні запрошених. Але його мати наполягала на своєму. Олег тільки й зміг, що ухилитися від уточнення години реєстрації. Увечері, повернувшись після роботи додому, Олег запитав Ірину: — Може все ж запросимо маму? — Ні в якому разі, коханий. І не думай, — відповіла Ірина. — Але вона ж моя сім’я, — спробував продовжити Олег. — Не хочу, щоб мені зіnсували одруження, — відрізала Ірина. Розсва рилися.
Ірина вкрай неrативно поставилася до пропозиції Олега: «чому та, що поrано ставиться до мене, має бути присутня на моєму святі». На наступний день вона спробувала скасувати церемонію. Боялося, що свекруха влаштує якусь каnость на одруженні. А Олег не гарантував, що зможе тримати матір під контролем. Але зі скасуванням у Ірини не вийшло-вона не змогла додзвонитися. Увечері Олег подзвонив матері і повідомив їй, що одруження не буде, церемонія відхилена. На наступний день вони стали чоловіком і дружиною. Скромно поєдналися, закупили в магазині різних смаколиків для дітей. І вдома влаштували застілля. Чоловік, дружина і діти.
Молодшенький стрибав туди-сюди, пхаючи, в процесі, в рот наступний шматок торта. Ірина з чоловіком випили по келиху червоного сухого вина. Привітали один одного з одруженням. Сьогодні було їх і тільки їх свято… А для друзів і родичів вони влаштують пікнік на природі, з шашликами. Влітку, відразу ж після вінчання в церкві. Будь-хто повинен мати право проводити своє свято за своїм розумінням. А Іра з Олегом хотіли так. І ні в якому разі інакше. Увечері, коли дітей поклали спати, молодята сиділи на дивані і зі щасливими обличчями дивилися на кільця на пальцях…
