Андрій та Маша познайомилися в університеті. Маша була студенткою, а Андрій викладачем, на сім років старший за неї. Вони вирішили побратися після того, як Маша отримає диплом. Так і вчинили. За кілька місяців після весілля в гості приїхав батько Андрія з якимсь хлопчиком. -Вітаю. Андрію, приймай синочка. Маша не розуміла, що відбувається. – Якого синочка? Виявилося, що у Андрія є син від однокурсниці. Вона наро дила дитину, залишила в Андрія і поїхала до іншого міста. Андрій ніколи не хотів дітей. Він залишив дитину у батьків і домовився, що до семи років син житиме з ними, а до школи він піде вже від нього. І ось, дитині виповнилося сім. Машу поставили перед вибором: Ти любиш Андрія, ми знаємо. Але він має сина. Або ти повинна приймати його, або зруй нувати вашу сім’ю. Їй довелося змиритися із реальністю. Дитину вона одразу покохала, а він називав її мамою. Вже у вересні хлопчик пішов до школи, Маша вийшла на роботу за фахом.
На вихідних вони проводили час разом. Життя молодої сім’ї налагоджувалося. Але Маші не дали спокою думки про свою дитину. Вона поговорила з Андрієм. Він був категорично проти: «Пелюшки, безсонні ночі, дитя чий nлач, і, найважливіше, це заважатиме кар’єрі!». Маша прийняла вибір чоловіка і частково була з ним згодна. <<І насправді, потрібно буде вибирати між кар'єрою та дитиною. Не дарма я стільки вчилася>>. Багато часу минуло. Маші вже було двадцять вісім років. Вона знову думала про дитину, але знала, що чоловік проти. Вона вирішила поставити чоловіка перед фактом, як він колись. Перестала пити свої пігулки, і ось одного разу пред’явила чоловікові дві смужки. Андрій був обу рений. Він kричав на весь будинок, що Маша така сама, як усі. Вона не слухає те, про що він говорить стільки років. Усі егоїсти. Він не хоче дітей, і все! Одного нав’язали, а зараз намагаються нав’язати й другого. – Я слухала тебе п’ять років, і робила так, як ти вважаєш за правильне. Але тебе не хвилює, що я жива людина, і я теж маю бажання.
Я хочу дитину, і я народ жуватиму. Досить. – Тоді вибирай, – сказав Андрій, – якщо вибереш цю дитину, ти зруй нуєш нашу сім’ю. Я подам на розлу чення, і син, який тебе називає мамою, залишиться без матері. – Я давно зробила свій вибір. <<Це>>, як ти називаєш його, моя дитина, і я від нього не відмовлюся. Вона зібрала речі та поїхала до батьків. Слава Боrу, хлопчик був у дідуся з бабусею, і не почув слова батька. Через день Маші зателефонували батьки Андрія, розпитували, що сталося. Виявилося, Андрій зателефонував їм і сказав, що сина не забере після канікул і що Маша зруй нувала їхню родину. Маша розповіла про свою ваrітність та про їхню з Андрієм розмову. Батьки Андрія підтримали її. Вони були щасливі, що в них незабаром наро диться онук чи онука. І зазначили, що Андрій так само відреагував, коли дізнався про першу дитину. Ну що поробиш, ось така вона людина, не хоче дітей.
