У моєї свекрухи – велика сім’я: чоловік, 82-річний батько, два сини – молодший Кирило та старший Іван – мій чоловік. З чоловіком та двома синами ми живемо окремо. Всі інші перелічені персони живуть під одним дахом. Всю роботу з господарства веде, природно, свекруха. Їй ніхто й не думає допомагати – так уже заведено багато років. Думала свекруха, що якщо у будинку буде чоловіча робота, то сильна половина, швидше за все, допоможе. Але вона й пригадати не може, коли востаннє хтось із них забивав бодай цвях.
Свекруха не сkаржиться, а тихо-мирно виконує свою роботу. Так склалося, що свекрусі зараз потрібно відлучитися на кілька тижнів. Спочатку вона мала заїхати до сестрі, потім на весілля її сина. І зараз жінка не знає, на кого залишити своїх чоловіків. Раніше, коли вона виїжджала, це тривало 2-3 дні. Вона забивала холодильник доверху будь-якими продуктами та навіть готовими стравами. А зараз такий довгий термін! І свекруха реально вірить, що за її відсутності мужики пом руть з голоду. Діда може і можна зрозуміти. Йому за 80, він у житті не помив жодної тарілки.
Звичайно ж, вчитися в такому віці чомусь, мабуть, уже неможливо! Ну а Кирило? Здорове чоло! Все дійшло до того, що я сама висунула їм пропозицію: готуватиму, відправлятиму з чоловіком, а вони тільки розігріватимуть. Виявилося, що не підходить такий варіант. Кирило не зможе! Свекруха ще й підтримує свого сина. Каже, що він зайнятий з 9 ранку до 6 вечора, тому діда доглядати не в змозі. Але я не збираюся переїжджати до них цілих 2 тижні. У разі чого, я ж маю поїхати туди з чоловіком і дитиною! Ви тільки уявіть, скільки речей мені потрібно буде перевезти за двічі! Маячня якась! Але зараз сиджу і думаю, як їм ввічливо відмовити!
