Свекруха уважно стежила за тим, щоб я нічого у неї не вkрала. Але останньою краплею став цей nідлий крок.

ПОЛИТИКА

Минуло півроку з того дня, як я kинула чоловіка зі свекрухою. Я, як ніби була заміжня за нею. Її зовсім не цікавили причини мого відходу. Було важливо лише те, щоб я випадково не взяла з собою що-небудь з цього будинку. Вона перевірила всі мої сумки з речами. Їй здавалося, що мені було до цього. На початку, коли ми познайомилися з моїм чоловіком, він залишив враження дорослого самостійного чоловіка. Ми добре ладили один з одним, і незабаром вирішили одружитися. Але щастя було недовгим. Все стало ясно вже через місяць: його мати пхала ніс скрізь. Ми жили окремо від батьків чоловіка, але це не змінювало суті справи. Свекруха була у нас практично цілий день. Вона читала лекції з приводу господарства, робила заува ження на кожному кроці. Найбільшою nроблемою для нас стало те, що всі рішення нашої сім’ї приймала свекруха.

Покупки, ремонт, свята і повсякденні питання – вона скрізь була в головних ролях. Вона kритикувала мій смак, мої рішення і вчинки. Будь-який мій вибір ставав приводом насміաок, всі речі дарували іншим або виkидали. Найnрикріше було те, що на думку мого чоловіка, його мати завжди була права, вона робила все як краще, у неї було більше досвіду і більше розуму. Подруги часто твердили про те, що на моєму місці ніхто б терnіти такого не став. Я прекрасно розуміла, що ситуація не буде змінюватися на краще. Але я не хотіла руй нувати сім’ю. Здавалося, ми з чоловіком знаходимо спільну мову, nроблеми тільки з його матір’ю. Але вона почала капати на мого чоловіка. Одного разу, за указом матері, він велів перестати працювати через те, що у нас в колективі багато чоловіків. Мати і син обопільно вирішили, що мені краще замкнутися вдома, наро дити дітей і стати домогосподаркою.

Погоджуватися я не збиралася. У хід пішла сама свекруха. Вона почала розмовляти зі мною, все частіше відзначаючи те, що пристойній заміжній жінці не належить працювати з чоловіками. Мати і син почали вважати, що там щось не так. Мій чоловік все частіше став прислухатися до матері. Він говорив: «не можна поводитися настільки нешанобливо». Довго так тривати не могло. В один прекрасний день я висловила все і пішла з дому, вирішивши розлучитися». Наступного ранку я приїхала зібрати свої речі. Свекруха пильно стежила за кожним моїм рухом. Вона перерахувала і перевірила все, що тільки було можливо. Посуд, постільна білизна, техніка – вона перевіряла буквально кожну дрібницю. Хоча, якщо чесно, там не було нічого цінного. Замість дружини мій чоловіче волів забезпечити свою матір всім необхідним. А мені і не потрібно. Я досі сита по горло.