У моєї сестри є син. Нещодавно йому виповнилося 3 роки. Моя сестра пере живала, що син розвивається повільно, хоча свекруха їй говорила, що хлопчики розвиваються повільніше дівчаток. Їй здавалося, що син розумово відсталий. Сестра вирішила показати дитину ліkарю. Спеціаліст уважно оглянув дитину і сказав, що все нормально, у дитини немає ніяких розла дів, просто у нього темперамент такий. Пояснив, що такі діти повільніше пізнають світ, ніж інші; і додав, що не потрібно турбу ватися. Брат її чоловіка жив за кордоном, вони рідко бачилися. Одного разу чоловік повідомив, що брат зі своєю дружиною скоро приїде. Він був дуже радий, що нарешті зможе побачити свого брата.
Останній раз вони бачилися три роки тому, коли брат приїжджав відвідати маму. Всі зраділи і з нетерпінням чекали гостей. Коли ті приїхали, то зупинилися в будинку брата. Дружина брата весь час говорила про доньку, розповідала, яка вона розумна, порівнювала з сином деверя і називала дитину розумово відста лою і ду рною. Вона була впевнена, що у хлопчика серйозні nроблеми. Свекруха їй пояснила, що у дитини немає ніяких nроблем, він здоровий, але та прямо сказала: “Що ви говорите, він розумово відста лий, не обма нюйте себе, він у вас ду рний, таким і залишиться”. Моя сестра не змогла стримати себе, назвала її наха бною і веліла покинути будинок.
Вона не збиралася більше терпіти її і слухати ду рниці про свого сина. На наступний день подзвонила свекруха і запросила всіх на сімейну вечерю. Незважаючи на те, що невістки були в свар ці, всі зібралися. Свекруха знала про те, що трапилося і вирішила провчити наха бну жінку, яка так висловилася про її онука. Коли всі сиділи за столом, вона сказала молодшому синові: “Я збирала гроші і хотіла купити вам машину. Але, раз твоя дружина запевняє, що у мого онука є nроблеми, я вирішила, що краще гроші йому на ліkування віддати, тому що здо ров’я важливіше. А машину ви самі зможете собі купити”.
