Я дуже задоволений своїм життям і тим, чого зміг досягти. У мене чудові батьки, чудова сім’я, дбайлива дружина та чарівні діти. Заробляю добре – і ні на що не сkаржусь. І все це завдяки моїм батькам, які з ранку до вечора працювали на заводі, щоб забезпечити мені хорошу освіту. З дитинства я бачив, як вони намагаються, і пообіцяв собі, що досягну успіху і забезпечуватиму своїх батьків усім, щоб вони насолоджувалися життям. Але єдине, що мене доводило – це теща з тестем, які все життя пили і не працювали.
Жили на пенсію їхньої старенької мами. А коли тої вже не стало, то стали клянчити гроші у дочки. Мовляв, ми старі, хво рі люди працювати не можемо, а ви забезпечені і можете нам допомогти. Так, можемо. Один раз, два, але я не буду їх повністю утримувати, тим більше знаючи, що вони все проп’ють. Коли ми тільки познайомилися з дружиною, вона незабаром наполягала на спільному проживанні. Я на початку не розумів її поспіху, ну а потім дізнався, в чому справа.
Адже їй якнайшвидше хотілося втекти з такої родини. Через 3 місяці стали жити разом, а за рік одружилися. Нещодавно остаточно порвали з ними стосунки. Ми з дружиною купили багато продуктів, вирішили їх відвідати та посидіти недовго. Але на порозі нас вони зустріли у відключенні, ледве на ногах стояли. Видно було, що бу хали зранку. Ми кинули пакети та вийшли. Дорогою додому, ми разом із дружиною вирішили більше їх не відвідувати і не запрошувати до нас у гості.
