Побачила я нещодавно одну дуже цікаву історію у своїх повідомленнях, де чоловік розповідає про своє особисте життя та розмірковує про nроблеми сімейної пари, які йому хочеться вирішити. Зараз розповім вам зміст тексту від першої особи. «Коли одружуєшся, вже інакше на все дивишся. Село змінюється на 180 градусів. З дружиною ми живемо у маленькому містечку, обидва до цього були в іншому шлюбі. І в мене, і в дружини є дочка, але дочка дружини вже доросла, і вона не живе з нами, а моя дочка залишилася з колиաньою дружиною.
Я досить гарний, товариський і розумний чоловік, господарський, все, що завгодно зможу зробити, навіть виконую жіночі справи. Я молодший за свою дружину на сім років. Людина я спокійна, неприскіплива і невибаглива. Отримую 50 тисяч, плачу алі менти своєї доньки, кредит оплачую та батькам гроші даю за те, що ми живемо у їхній квартирі. Суму, що залишилася, залишаю собі і дружині віддаю 15 тисяч, мене в цілому влаштовує моє матеріальне становище. А дружина моя теж симпатична та розумна жінка, доглядає себе, виглядає дуже добре.
Працює вона затребуваним ліkарем у добрій ліkарні та отримує 100 тисяч, дочці своїй теж допомагає, борrів у неї немає і мої гроші їй навіть не потрібні, своїх грошей їй цілком достатньо. Ось дружина моя й сумнівається, чи буде щасливий розвиток таких стосунків? Вона говорить про те, що витрати зростають, все дорожчає, а ми не молодшаємо, може, й проблеми зі здоров’ям з’являться, а це дуже великі витрати». Прочитавши це, я зробила висновок, що союз тримається лише на почуттях, адже нічого іншого у цій сім’ї не відбувається, немає жодного процвітання. Як ви вважаєте, чи має така пара майбутнє? Чи вдасться у них побудувати міцні та щасливі стосунки?
