Мені було 18 років, я насолоджувалася своєю молодістю і добре проводила час. Одного разу на пікніку я познайомилася з хлопцем. Його звали Вадим, весела і цікава людина. Це мене і зачепило. Він розповідав смішні історії, а я закоханими очима дивилася на нього і слухала. Ми багато спілкувалися і незабаром почали зустрічатися. У наших відносини все було добре, ось тільки Вадим був дуже рев нивим чоловіком; я думала, що таким чином він проявляє любов. Через три роки я заваrітніла, ми з ним розписалися, і почали жити з його батьками.
Вадим не збирався змінювати свій спосіб життя: він далеко не сім’янин. Я важко переносила ваrітність, а мій чоловік весь цей час розважався з друзями. Іноді навіть не повертався додому цілодобово. Заробляти гроші Вадим не хотів, тому я працювала перукарем на дому. Після народження дочки чоловік змінився. Більше часу проводив вдома, навіть роботу знайшов і nити перестав. Сонечка була дуже схожа на нього, чому тато був невимовно радий. Однак тривало це все недовго: незабаром йому набри дла роль батька, і він повернувся до своїх дружків. Почалися сkандали, він постійно принижував мене, кричав, бив і звинувачував у зра дах.
Я не могла більше терпіти, дивом встигла забрати дитину і виїхати до своїх батьків. Туди я більше не поверталася; мій батько з’їздив за речами і облаштував для нас з Сонею кімнату для комфортного проживання. Батько дитини жодного разу навіть не подзвонив, через деякий час я подала на розлу чення. І в цей день він не зволив з’явитися. Алі менти доньці не платив, бо сумнівався у батьківстві. Все це Вадим робив спеціально: він точно знав, що був єдиним чоловіком в моєму житті. Я не стала чекати результатів тесту і позбавила його батьківських прав, щоб ніколи більше не бачити його…
