Того дня ми з мамою зайшли до магазину. Мені дуже хотілося їсти, але вона була дуже сердита. А коли я попросила купити мені хоча б булочку, вона глянула на мене, сказала «Ти зіnсувала моє життя», і кинувши мене прямо в магазин, пішла…

ПОЛИТИКА

Зараз я вже доросла і маю свою сім’ю: чоловіка, сина і дочку. Я щаслива. Але були й дуже сумні сторінки в моєму житті — всі були кинуті й забуті. Ці моменти закарбувалися в моїй пам’яті назавжди. Папи я не пам’ятаю. Він пішов від нас якось непомітно для мене. Мене виховувала мама, туга і втомлена жінка. Їй справді було дуже важко. Зарплата маленька, а я росту, як на дріжджах, і вона не встигає мені купувати нове взуття, одяг, зрештою навіть їжу. Моя мама не змогла далі терпіти ці пригоди – kинула мене прямо в магазині… Пам’ятаю, як ми зайшли до магазину. Я дуже хотіла їсти і сказала їй про це. Але мама чомусь була дуже сер дита.

Вона накричала на мене. І нічого так і не купила. Я попросила звичайну булочку. Мама чомусь знову сердито подивилася на мене і вимовила фразу: «Ти зіnсувала моє життя». А потім посадила на лаву і наказала чекати. Але вона до мене не повернулася. Я nлакала, розмазуючи сльо зи по обличчю, від стра ху та голоду. До мене підійшов чоловік, який на моє прохання купив мені булку. Далі моє життя продовжилося у дитя чому будинку. Мені сказали, що сюди за мною прийдуть тато та мама і заберуть мене звідси. Мене тоді це дуже втішило. Я відчула себе щасливішим, живучи щодня з надією, що завтра в мене з’являться батьки. Чомусь вірила, що це буде моя мама з татом, які невідомо де. Мама справді прийшла. Вона nлакала і просила у мене вибачення.

Адже за мене на кін вона мала б поставити кар’єру і життя. Тому зму шена була вчинити так, як є. Коли наро джувала, не знала, що лишиться сама — без грошей і роботи. Мене заберуть звідси хороші люди і дадуть мені все, чого потребую. Я маю бути вдячна їй за це. Адже життя поруч із нею було б у холоді та голоді. Я не могла їй тоді за це дякувати. Я мовчки витирала сльо зи, що рясно лилися з моїх очей. Ця подяка прокинулася в мені вже у дорослому житті. За мною справді прийшов чоловік, який у магазині купив мені булочку. Він забрав мене до своєї сім’ї. Зараз я дійсно можу подякувати своїй матері, що вона мене наро дила, що дала шанс знайти повноцінну і багату сім’ю, яка готова була пожертвувати багатьма власними благами заради мене.