Я прийняв чужих дітей як своїх рідних, але після зра ди дружини мені довелося йти на крайні кроки

ПОЛИТИКА

В Амалію я закохався ще у десятому класі. По вуха. Але вона не звертала на мене уваги. Сама зітхалаи за Максом. Тому ще ловеласу. Змінював дівчаток «як рукавички». І кожна з них була впевнена, що єдина, з ким Макс зв’яже свою долю. І всі вони зазнавали фіаско. Після декількох місяців зустрічей він з тією чи іншою (іноді одночасно з двома) зі своїх шанувальниць, Макс кидав її і перемикався на наступну (наступних) пасію. Не уникла такого «щастя» і Амалія. Макс покинув її після місяця побачень. Його не зупинило те, що вона була ваrітна. А може, саме через це і покинув. Хотів начистити йому морду, але той встиг втекти.

Він після школи вступив до університету, в іншому місті. Додому приїжджав лише на канікули. Тоді й почав зустрічатися із Амалією. Дівчині була уготована доля матері-одиначки. Тоді я прийшов до неї і сказав: — Я тебе люблю. Вийди за мене заміж. Я прийму твою дитину як свою. Ніхто ніколи не дізнається про твою таємницю. Таких слів вона від мене не чекала, але зраділа та погодилася. Ми одружилися. Тоді нам було двадцять років. Амалія наро дила двійню, хлопчика та дівчинку. Я їх обох полюбив усім серцем. Але моє щастя тривало недовго. На чергові канікули Макс повернувся додому, зустрівся з Амалією та їхні почуття спалахнули з новою силою.

Амалія пішла з дітьми до нього. Не бажаючи навіть випадково зустрітися з колишньою та дітьми, щоб не смикати рану, я переїхав до іншого міста. Через рік, до мене дійшла чутка, що Амалії не ста ло, а її вдівець із дітьми збирається виїхати за кордон на ПМП. Я попрямував до Макса, щоб встигнути побачити дітей. Можливо востаннє. Але, як виявилося, Макс їде за кордон із новою дружиною, а дітей віддав у nритулок. Я мало не вбив цього виродка на місці. Дізнався адресу nритулку. Мені коштувало величезних праць забрати своїх дітей із притулку. А незабаром зустрів і покохав Анну. Свою чудову дружину та дбайливу матір моїх дітей.