Все своє життя я стикалася з багатьма людьми, які бажають отримати все від життя, але при цьому роблять вони свій самий мінімум. Ось одна історія з цієї теми. Історія ця про одну мою подругу, Ніну. Ми не найближчі подружки, але спільних друзів у нас багато, ось і частенько зустрічаємося, і пліткуємо одна з одною. Але не все було рівно в нашій дружбі.
З самого першого дня нашого знайомства я поруч з нею постійно на сторожі, так як вона дуже хитра, а це негативна риса, якщо проявляється в дружбі, до того ж, на самих початкових етапах. Ось, нещодавно подзвонила вона і попросила у мене бігуді, для сусідської дівчинки, мовляв, у неї ранок, і їй хочеться локони накрутити. Я людина нежадібна, звичайно, не відмовила їй. Через пару днів я вже і забула про цю послугу, але подруга, здавалося, і не збиралася їх повертати.
Незабаром вона сама почала скрізь ходити з пишними кучерями. Ось так вона і відібрала у мене мій мат для йоги, книгу, яку я сама навіть не встигла прочитати і помаду, колір якої мені, на її думку, не підходив, а їй було саме те. Скільки б я не нагадувала їй про свої речі, вона все обіцяє, що поверне їх найближчим часом, ось тільки цей час ніяк не настане, а подруга і досі спокійно продовжує користуватися мною і моїми речами
