Так вийшло, що я переїхала в інший район, і не знала своїх сусідів, і ось я вирішила познайомитися з ними, але потім зрозуміла, що даремно. Мені інша сусідка сказала, що краще не зв’язуватися з нею так як Наташа після смерті свого чоловіка взагалі закинула свою дочку, почала nити. Я дівчинку часто бачила у дворі, вона грала в пісочниці, з нею ніхто не дружив, крім моїх дітей, так як вона була неохайною, мама за нею взагалі не стежила.
Через деякий час я стала помічати, що сусідську дівчинку взагалі не видно, потім я дізналась від сусідки, що її матір позбавили батьківських прав, а дочку відправили в дитбу динок. Мені стало так шкода дівчинку, що я вмовила чоловіка піти провідати її, дізнатися, як у неї справи, може бути, ми зможемо чимось допомогти дівчинці. Ми поїхали, побачила директора, поговорили з нею, з’ясувалося, що дівчинка нікого до себе не підпускає, хоче, щоб її мама прийшла до неї і забрала б її.
Її хотіли удочерити, але вона не хотіла, спеціально ходила нечепурою, щоб ніхто на неї не звертав уваги. Я не знаю, що думати, чим допомогти їй, і так дивно, що вона хоче бачити свою п’яну маму, не хоче нормальної сім’ї. Чоловік навіть думав удочерити її, адже коли ми її побачили в такому стані, то були в աоці. Після всього цього, вона не хотіла нікого бачити, а я не можу сидіти склавши руки і дивитися, як вона стра ждає. Думаю, що вона все ж змінить свою думку, адже її мама взагалі її не хоче бачити, раз на рік відвідує її – і то n’яною.