Я виросла у сім’ї з традиційними поглядами. Моя мати вважає, що жінка обов’язково має створити сім’ю. В принципі, я солідарна з її думкою, тому що кар’єра чи захоплення не замінять чоловіка та дітей. З протилежною статтю у мене не надто складалися стосунки. За весь час у мене була лише пара серйозних стосунків, які тривали три місяці та півроку. Так виходило, що я відразу викликала інтерес у чоловіків, але тривало це недовго. Для мене це nроблема. Я вважаю себе гарною дівчиною із привабливою фігурою. Але пік моєї привабливості проходить на самоті.
Я зустрічаюся з хлопцями, але в результаті вони мені не подобаються, або я їм. Дійшло до того, що я прямо питала, що саме зі мною не так. Як і очікувалося, всі уникали відповіді. Я дуже люблю свою роботу, налаштовую своє мислення на позитивний лад. Але моя мати сильно на мене тисне психологічно. Вона каже мені, якщо зараз не створю сім’ю, то так і залишуся одинаком. Також вона переживає, що не стане бабусею. Я намагаюся у всьому догоджати чоловікам. Але виходить лише короткочасні відносини без зобов’язань. Я веду активні сторінки у різних соціальних мережах довгі роки, не вимагаю нічого від чоловіків.
Для мене головне, щоб чоловік був зовні привабливим. Навіть не знаю, як вчинити? Бігти в РАГС із будь-яким, що попався, аби догодити матері? З моїх подруг ніхто не прагне одружитися, але в них завжди багато шанувальників. І всі вони заміжні дівчата. Виходить, що мені навіть погуляти вийти ні з ким, щоб із кимось познайомитися. А моя мама цього не розуміє, вона лише посилює ситуацію, занижуючи мою самооцінку. Мати одиночкою я бути не хочу, і все ж хочеться полюбити когось, створити міцну сім’ю. Адже 30 років – це не кінець життя.
