Думаю, коли ви почуєте цю історію, будете здивовані, тому що такі люди є майже у всіх сім’ях. Часто це або мами, або бабусі, але сьогодні мова піде про мою свекруху. Вона непогана жінка, ми з нею завжди ладнали. Напевно, тому що відстань робила свою справу і у кожної був свій куточок. Свекруха все життя прожила в селі, але після того, як не ста ло свекра, переїхала до нас. З першого дня її приїзду багато чого змінилося в нашому домі. Вона стала економити на всьому, навіть зіпсовані продукти їла або готувала з них їжу.
Я стала помічати, що свекруха споживає гнилі фрукти. Навіщо так робити, коли вдома є свіжі? Ми, звичайно, не багаті люди, але можемо дозволити собі нормально забезпечувати сім’ю. Виявилося, вона думала, що це допоможе бути економною, а ми з чоловіком звикли шикувати, раз викидаємо зіпсовану їжу. Кухнею теж керувала вона, готувала спочатку з зіпсованими, а потім тільки з свіжими продуктами. Тільки ось до цього часу вони теж псувалися. Замкнуте коло якесь. Через це у неї проблеми зі шлунком, і скільки б я не говорила, що потрібно міняти харчові звички, вона мене і слухати не хотіла.
За її словами, її хво роба не має нічого спільного з її харчуванням – і спробуй її переконати в зворотному. Думаю, з таким характером у нас у всіх буде проблеми зі шлунком. Так адже ще нас називають марнотратами, мене і чоловіка за кожну нову покупку вичитує. Я так жити більше не можу, сімейний спокій пропав, додому повертатися не хочеться. Чоловік просить не лая тися, я заради нього мовчки терплю, тільки не знаю – скільки зможу.
