«Мама, нехай у всіх діток будуть справжні батьки, як ви…» – сказала дівчинка і її великі блакитні очі наповнилися сльозами. Лера, яка нещодавно забрала дитину з дитбудинkу, теж не змогла стримати сльо зи

ПОЛИТИКА

Цю історію я почула від подруги, яка забрала дівчинку з дитя чого будинkу. Та питала у матері, а чи красиві всі діти або є і некрасиві? Її хвилювало питання, чому її kинула рідна мама. Може вона була недостатньо красивою? А жінка, яка любила її, як рідну, ласкаво намагалася пояснити дівчинці, що так буває, що не всі вміють любити і не всім дано бути мамою. «Ти завжди була, є і будеш найкрасивішою. Будь-яка мама хотіла б мати таку прекрасну донечку!” Казала, що іноді одні мами просто дарують цьому світу дітей, а інші приходять і забирають.

Ті, хто мріє про таких прекрасних, як вона. Наприклад, вона з чоловіком шукала-шукала і знайшла саме її — блакитнооку і світловолосу. І як можна її не любити? Вони з чоловіком довгі роки чекали саме її, і з приходом її в їхнє життя будинок наповнився змістом, і дитячим реготом. «Буває так, що діти з’являються в животику у тих жінок, які не вміють бути мамами. Коли твоя мама наро дила тебе, відвезла в спеціальний будиночок. У цьому будиночку ми і знайшли тебе». Мама поклала дочку, але та все не заспокоювалася, кликала її.

Думаю, думки не давали їй спати, раз вона така красива, то чому її мама цього не помітила і залишила її? Але вона щаслива, що Бог подарував їй маму і тата, нехай навіть вона не з її животика. «Мама, нехай у всіх діток будуть справжні батьки, як ви…» – «Так донечка, і я б так хотіла». Завжди думала, як же жінки можуть кинути власних дітей? Адже є стільки прекрасних жінок, які мріють про дитину і роками борються за свою мрію, а хтось навіть не дивиться на своє дитя і віддає в руки чужій людині.