Ліkарі порадили йти до санаторію. Дідусь так і зробив, зібрав речі та на місяць поїхав на санаторію. Через 2 тижні бабуся отримала прощальний лист від чоловіка

ПОЛИТИКА

Бабуся в моїх спогадах знялася як добрий, світлий образ. А ось діда я пам’ятаю уривчасто, пам’ятаю різкий голос, запах поту та похмурий погляд. Від бабусі та мами я знаю, що у діда був дуже поганий характер. Він бабусю постійно кривдив і принижував. До дітей теж був суворий. З віком вади його характеру лише загострилися. Він працював на залізниці. Щоранку вони з напарником обходили кілька кілометрів залізниці, виправляли вади. Робота була нелегка, бо доводилося багато ходити за будь-якої погоди.

Дід мав травму ноги, яку він ще в армії отримав. Вона нила у дощову погоду. Лікар йому порадив деякий час відпочити у санаторії. Лікарів дід поважав та слухався. Тому повернувся додому, щоби зібрати валізу. Дізнавшись про те, що дід їде на місяць, бабуся була у нестямі від радості. Адже можна цілий місяць пожити спокійно без докорів, стусанів, криків та об раз! Вона подружок усіх у гості запросила, щоб цю подію відзначити. Коли дід був удома, вона не могла нікого запрошувати, він не виносив гостей у своїй хаті.

Навіть родичів приймав неохоче. А за два тижні прийшов лист, де розгонистим почерком діда було написано: »Я до тебе не повернуся, я йду до іншої жінки! Не чекай мене!» Бабуся мало не розплакалася від радості. Відповідати вона нічого не стала. Боялася, що лист у відповідь може якось на його рішення вплинути. Вона нарешті почала жити спокійно. Переробила будинок на свій лад. Дід був педантичною людиною з дивними заморочками. Вона після його від’їзду навіть якось помолодшала.