Батько залишив нас, коли мені було тоді 14 років, а сестрі – 7. Мамі було важко, постійно була на роботі, приходила пізно, готувала нам вечерю, я їй допомагала, потім ми лягали спати, а вона ще стирала та прибирала, я розумію Як їй було важко з трьома дітьми. — Коли ти вийдеш на роботу і зароблятимеш гроші, щоб мені вже було легше, — постійно казала вона мені, тоді ще дитині. Після школи я не пішла працювати, а пішла вчитися. Звичайно ж мама була незадоволена. Я знайшла підробіток, щоб мама не витрачалася на мене. А потім я зустріла Діму та вийшла за нього заміж. Жити я з мамою не хотіла. Свекруха розуміла мене, і ми всі вирішили, що ми з Дмитром візьмемо квартиру в кредит, свекруха збиралася на заробітки в Італію, сказала, що свою двокімнатну квартиру вона поки що здасть в оренду, а ми цими грошима виnлачуватимемо кредит.
Потім не ста ло сестри моєї свекрухи, вона не мала дітей, тому свою однокімнатну квартиру вона заповідала своїй сестрі, мамі мого чоловіка. Коли моя мама дізналася про цю квартиру, стала просити, щоб сваха пустила туди жити мою сестру, та чекає на дитину, а жити їм ніде. Я не хотіла, щоб свекруха погоджувалась, але мама чоловіка пошкодувала мою родину і впустила в квартиру мою сестру Наталю. Я одразу сказала сестрі, що свекруха повернеться з Італії і житиме в цій квартирі, тому їм треба подумати про своє житло, відкладати гроші, доки житимуть тут. Наталя народила сина, потім він пішов до садка, а вона вийшла на роботу. Начебто справи у них налагодилися.
Приїхала свекруха , сказала, що їй уже у 65 років і вона залишиться вдома. Я одразу набрала сестру і сказала, щоб за місяць вони з чоловіком поїхали з квартири. Сестра й слова не сказала, поклала телефон. Моя мама прийшла просити, щоб я залишила сестру, вона на другу дитину чекає, їй нікуди йти. Але я відмовила. Сестра повернулася жити до мами до однокімнатної квартири. Тепер вони обра жаються на нас із чоловіком та його мамою. Моя мати каже, що через мене вона тепер живе на кухні, тоді як у нас три квартири, мовляв, совісті у мене немає, вона сподівалася, що я їй допомагатиму, а я ні копійки їй не дала за ці всі роки. А я вважаю, що моя мама сама винна, вона сама привчила дочку, що має її забезпечувати.
