Сергій сидів самотньо на кухні і дивився у вікно. Раніше він любив спостерігати за заходом сонця разом зі своєю дружиною Надею, але тепер її вже рік як немає в живих. Без неї все у квартирі спорожніло. Дружина завжди говорила Сергію, що треба дотримуватися порядку, він і дотримувався порядку в будинку та самотності в душі. Зінка – сестра Наді часто відвідувала Сергія. Вона бачила, як після відходу її сестри чоловік страждає і не може переключитися ні на що. -Жінку тобі потрібно шукати … звичайно, Надьку ніхто не замінить, але хтось у будинку в тебе все ж таки повинен бути.
Сергій і не хотів нікого вдома бачити. Але одного разу до нього хтось постукав, це була висока жінка пишних форм, видно було, що вона фарбована білявка із червоною помадою. -Здрастуйте, я від Зіни. Вона сказала, що ви тут один сумуєте. Жінка пройшла до квартири і одразу почала витягувати з пакетів їжу. -У мене своє кафе є, ось принесла вам рибки солоненької, та й виnити за знайомство. -Я не n’ю… -Дуже дарма, для апетиту потрібно. Сергія дра тувала ця жінка, яка в нього на кухні поводилася як господиня.
-Мене звуть Елеонора, мені 40 років, своя квартира є, робота теж, так що я чудовий варіант для вас. Сергій розглядав жінку, і вона з кожним разом ставала для нього дедалі огиднішою. Неприродний макіяж – надто червоні губи, сині тіні, ще й рум’яна намалювала. -Елеонора, вам, напевно, Зіна не сказала, але в мене вже є жінка серця, так що … -Зрозуміло все! Блондинка також імпульсивно почала збирати назад свої продукти, мовчки одягла своє пальто і вийшла з квартири. Довелося збрехати, аби ця жінка більше не з’являлася в хаті і не порушувала спокою Сергія.
