Маша була моєю близькою подругою. Я лМаша була моєю близькою подругою. Я любила з нею спілкуватися. Мама у неї була директором будинку відпочинку, у батька був окремий бізнес, а бабуся виробляла та продавала мед. Можна сказати, що Маща завжди жила в достатку. Але вона ніколи не вернула носа від роботи. ”Все, що я маю, заробили батьки. Я сама поки що не досягла нічого “- часто повторювала вона. Незабаром вона зустріла хлопця – Петю. Стали зустрічатися, справа йшла до весілля, Маша просто витала у хмарах від щастя. -Петя мене просто обожнює: він наполягає на тому, щоб я взяла його прізвище. Каже, кожен повинен знати, що я належу тільки йому – з гордістю говорила Маша, а ми з подругами лише здивовано дивилися.
-Ой, мій Петя такий розумний та самостійний. Каже, мовляв, щоб я мовчала, що сам вирішить усі мої проблеми – не вгамовувалась Маша. Петя стирчав перед телевізором до пізнього вечора, дивився спортивні передачі, і змушував Машу сидіти поряд із ним. Йому було начхати на те, що дівчині прокидатися о 5-й ранку, щоб встигнути на навчання. Якось молоді були у клубі – зазначали новину про ваrітність Маші. Протягом вечора Петя перебрав, і Маша запропонувала сісти за кермо, оскільки вона через стано вище не nила ні краплі. Але Петя відштовхнув її, заявивши, що за кермом сидітиме лише чоловік. Як підсумок, Петя не впорався з керуванням, машину занесло на повороті, вона впала кювет і кілька разів перекинулася.
Чоловік відбувся лише травмою руки, а ось з Машею сталася траrедія – перелом хребта, плід не вцілів. Ліkарі не вагалися в діаrнозі ні секунди – Маша ніколи не зможе ходити. Прийшовши до тями, Петя дізнався про те, що сталося, прибіг того ж дня в палату Маші і заявив, мовляв, ще молодий, у нього все життя попереду, тому подає на розлу чення. Що було з Петром далі, ніхто не знає, та й не цікавився долею мерзенної та низької людини. А ось Маша виявилася бійцем: батьки допомогли їй пройти повний курс реабілітації, і за кілька років подруга стала на ноги. Ще через якийсь час вона зустріла свою долю, вийшла заміж, народила дитину – і зараз щасливіша за всіх.юбила з нею спілкуватися. Мама у неї була директором будинку відпочинку, у батька був окремий бізнес, а бабуся виробляла та продавала мед. Можна сказати, що Маща завжди жила в достатку.
Але вона ніколи не вернула носа від роботи. ”Все, що я маю, заробили батьки. Я сама поки що не досягла нічого “- часто повторювала вона. Незабаром вона зустріла хлопця – Петю. Стали зустрічатися, справа йшла до весілля, Маша просто витала у хмарах від щастя. -Петя мене просто обожнює: він наполягає на тому, щоб я взяла його прізвище. Каже, кожен повинен знати, що я належу тільки йому – з гордістю говорила Маша, а ми з подругами лише здивовано дивилися. -Ой, мій Петя такий розумний та самостійний. Каже, мовляв, щоб я мовчала, що сам вирішить усі мої проблеми – не вгамовувалась Маша. Петя стирчав перед телевізором до пізнього вечора, дивився спортивні передачі, і змушував Машу сидіти поряд із ним.
Йому було начхати на те, що дівчині прокидатися о 5-й ранку, щоб встигнути на навчання. Якось молоді були у клубі – зазначали новину про ваrітність Маші. Протягом вечора Петя перебрав, і Маша запропонувала сісти за кермо, оскільки вона через стано вище не nила ні краплі. Але Петя відштовхнув її, заявивши, що за кермом сидітиме лише чоловік. Як підсумок, Петя не впорався з керуванням, машину занесло на повороті, вона впала кювет і кілька разів перекинулася. Чоловік відбувся лише травмою руки, а ось з Машею сталася траrедія – перелом хребта, плід не вцілів.
Ліkарі не вагалися в діаrнозі ні секунди – Маша ніколи не зможе ходити. Прийшовши до тями, Петя дізнався про те, що сталося, прибіг того ж дня в палату Маші і заявив, мовляв, ще молодий, у нього все життя попереду, тому подає на розлу чення. Що було з Петром далі, ніхто не знає, та й не цікавився долею мерзенної та низької людини. А ось Маша виявилася бійцем: батьки допомогли їй пройти повний курс реабілітації, і за кілька років подруга стала на ноги. Ще через якийсь час вона зустріла свою долю, вийшла заміж, народила дитину – і зараз щасливіша за всіх.
