Іванов увійшов в готель і зрозумів, що потрапив у минуле. Хоча, у нього не було якихось великих очікувань, адже готель був у провінційному містечку. – А в номері є ліжко? – пожартував Іванов. – Ще як є. Їх три. До вас увечері підселяться двоє інших гостей. В кімнаті туалету немає, він, навпроти, в коридорі. Так, ще у вас в номері є телевізор. – Він мені не потрібен. Вдень я піду по справах, а вночі буду спати. А вже вранці мене тут не буде. Іванов залишив у номері свою валізу і пішов у справах. Увечері, коли він повернувся, двоє інших були вже вже на місці, відпочивали в номері. – Доброго дня. Я Іванов. – А я Петров. – Це якийсь жарт? – Напевно, тому що я Сидоров! Нас, напевно, зібрали в одному номері в жарт. Вони засміялися.
– Я ввімкну телевізор, годинку подивлюся, а потім на бокову. Сильно втомився. – Так, я теж. Вже позіхаю. Після перегляду новин чоловіки вимкнули телевізор, пішли готуватися до сну і повернулися в номер. Іванов і Сидоров вже були в ліжку. Петров повернувся в номер, почав шукати вимикач, щоб вимкнути світло і нарешті лягти. Але так і не знайшов. – Товариші, а де тут світло вимикається? – Ну там, на стіні біля дверей подивися. Зазвичай там буває. -Нема тут нічого. Я із включеним світлом спати не зможу. – Як немає? Троє чоловіків почали шукати вимикач. Вони крутили головами, дивилися скрізь, на стінах, за шафами, за телевізором, картинами, але ніде не знайшли. – А може тут розумна система, він сам повинен вимкнутися, давайте, лягайте. – Що? Навряд чи. Ти пам’ятаєш, де ми знаходимося? Але чоловіки все ж спробували. Світло продовжувало горіти.
– А може спустимося і запитаємо на ресепшені? – Ні. Вони будуть зну щатися над нами. – Ти правий. Гаразд, замовкніть на хвилину. Світло, відключися! Знову нічого не змінилося. – А хто ж увімкнув світло? Хто першим увійшов у номер. – Я, але включила світло та жінка. Може у неї був якийсь пульт? – Шукаємо щось схоже на пульт. Вони стали повзати по номеру і шукати пульт. Шукали довго, але знайти нічого так і не змогли. – А що це ми не спимо? – раптом старенька перебила їх пошуки, – в нашому місті електрику економлять! -Так ми з радістю! Але ви кудись діли вимикач, ніяк не можемо знайти! – Мужики, ну ви даєте! Ось же він, поруч з дверима на стіні, тільки з тієї сторони. А ви шукали… так… добраніч! – сказала жінка, зачинила двері, пролунало клацання і світло погасло. — Ось і вимикач! Чоловіки ще довго істерично реготати.
