Я з самого дитинства люблю готувати. Це в мені виховала мама. Коли мені було ще всього п’ять вона завжди мене долучала до готування. У моїй голові міцно засіло, що кухня – жіноче царство, куди мужиків пускати не слід. У цьому сенсі моєму чоловікові дуже пощастило. З самого початку наших відносин всі кухонні справи були на мені. Чоловік навіть в магазин за продуктами не ходив ніколи, бо в продуктах не розбирався абсолютно, вічно приносив щось прострочене або просто не те. Крім готування є у мене ще одна пристрасть, це теж у мене з дитинства. Я дуже люблю рукоділля. Мені подобається виготовляти з бісеру різні прикраси.
Якось одне зі своїх творінь я подарувала своїй кращій подрузі. Через місяць вона мені подзвонила і радісно почала розповідати; – Маша, ти не повіриш, але я була на модному показі, одягла твою прикрасу. До мене підійшла жінка, вона початківець, але вже дуже відомий дизайнер. Їй дуже сподобався твій виріб. Вона сказала, що саме такий майстер їй потрібен для її нової колекції. Я їй дала твій номер, вибач, що без дозволу твого. Після дзвінка Іри я не могла знайти собі місця. Ніколи не думала, що моє хобі може стати прибутковим. Ця дівчина мені подзвонила через три дні.
Вона призначила мені зустріч у кафе. Під час зустрічі ми обговорили деталі, і мені надійшло перше і велике замовлення. Я була дуже натхненна новою роботою, але вона вимагала багато сил і часу. Через це я майже перестала приділяти час готуванню, все частіше чоловік харчувався напівфабрикатами, через це мене мучило почуття провини. Але одного разу від роботи мене відволік апетитний запах. Я зайшла на кухню і дуже здивувалася. Чоловік в фартусі накривав на стіл. Ніколи не бачила Олега таким. Бачачи, що мені важко на роботі, він вирішив мене підтримати. Я відразу відчула дуже багато ніжності по відношенню до нього. Я така рада, що у мене такий розуміючий чоловік.
