Напередодні весілля єдиного сина Ольга Василівна перебувала у радісному хвилюванні. Було багато справ, і жінка крутилася як білка в колесі. Стільки всього треба було зробити! З одного боку вона наче все встигла, але з іншого вона відчувала якусь тривогу. Увечері вона поділилася своїми відчуттями із чоловіком. -Ігорю, мені якось прямо тривожно. На серці неспокійно.
Чоловік задумливо глянув на неї: -Ти просто втомилася, відпочинь. Ольга заснула неспокійним сном. Вранці почалося весілля. Біля будівлі РАГСу зібралося багато людей. Прийшли родичі та друзі. Незабаром мала приїхати наречена. Ольга втратила з виду сина, почала його шукати, знайшла його в обіймах іншої жінки. Вони настільки захоплено цілувалися, що навіть її не помітили.
Ольга розгубилася, вона не наважилася підійти. Вона нікому не розповіла про побачене, але була всю урочистість сама не своя. Згодом вона дуже пошкодувала, що не розповіла про все і не перервала весілля. Шлюб сина все одно не протримався довго. Законна дружина виkрила його у зра ді та виrнала.
