У старому будинку моїми сусідами була дуже дивна сімейка. Наші квартири знаходилися на одному сходовому майданчику, тому ми часто стикалися. Згодом стали спілкуватися. Ольга та Ігор одружилися в досить усвідомленому віці, їм по двадцять п’ять років було. Вони обидва відрізнялися перфекціонізмом, який переходив всі межі. Вони в будь-якому питанні прагнули до досконалості. Обидва вивчилися в найкрутіших інститутах, працювали в крутих офісах. На перший погляд у них було абсолютно ідеальне життя.
Але під маскою ідеальної організованості переховувався невr 0тизм. Ольга не могла без істерики купити шампунь. Вона кілька годин, я не перебільшую, читала інструкції і читала відгуки в Інтернеті, щоб не помилитися у виборі. Підвищені стандарти у них були не тільки по відношенню до себе, але до оточуючих. Всіх інших вони вважали дурними і ледачими. Ваg ітність сім’я довго планувала, вони ретельно підготувалися, відвідували кращих лі kарів. Вже до нар0 дження дитини вони обговорювали як будуть розвивати свого малюка, щоб виховати з нього надлюдину, про яку дядечко Ніцше говорив. Вони жартома це говорили, але в кожному жарті лише частка жарту. Малюк нар 0дився.
Ймовірно, він був посланням від Бога. Поява Саші зруйнувала їх життя. Незабаром після його народження з’ясувалося, що він не вписується в їх ідеальне життя. Хлопчик народився не таким як усі. Він відстає в розвитку. Після того, як це з’ясувалося, їм довелося переглянути ставлення до життя і людей. Вони стали якось простіше і людяніше. На жаль, я переїхала і не знаю, чим все закінчилося, але історія дуже повчальна.
