Тетяна, сорока трирічна успішна бізнес-вумен, що зберегла колишню красу. Сім років тому вийшла заміж вдруге. Має кілька квартир у столиці; котедж за містом; три машини, для різних потреб; ну і всякого барахла, необхідного для життя, навалом. Ось тільки зачати дитину від коханого чоловіка не виходить. Так син у неї є. Ще студенткою вискочила заміж та наро дила сина. Незабаром розлу чилася. Син у неї виріс якимось безладним. Ні до чого душа не лежить. Натомість, в результаті “перекидання” на одній із вечірок, зачав Тетяні онука. На дівчині, що заваrітніла, він не одружився. Ні вона йому, ні він їй не потрібні були. Так, мимохідь задовольнили хіть.
На нещастя для них – із наслідками. Натомість Тетяна рада онукові. Мамочка онука Тетяні не подобається. Вітряна дівчина, лінива, нечупара в побуті, що уявила себе моделлю. Бігає кастингами. Іноді беруть у масовки. Про сина не думає. Ні, дитина і сита, і одягнена з голочки. Але це завдяки фінансовій допомозі від Тетяни. Але сина матуся годує лише фруктами, печивом, сирами. Але ж для повноцінного, здорового харчування хлопчику потрібні супи та каші. А для загального розвитку для нього треба читати книжки, водити гуляти до цирку, зоопарку, лялькових вистав. Але матуся садить дитину перед телевізором і включає мультики. І так весь день. Ні матусі, ні татку Ванечка не потрібен.
Але він дуже потрібний бабусі. Іноді матуся звичайно приводить хлопчика до бабусі. Якщо їй треба кудись піти. Але Тетяна вважає, що цього замало. Все-таки заняття бізнесом перебудувало її мізки певним чином. Тому вона розуміє, що спілкування уривками не дуже допоможе онукові. Ванечкою потрібно займатися постійно, плануючи кожен крок. А ось про те, щоб віддати сина Тетяні, матуся й чути не хоче. Ось Тетяна і задумалася відібрати сина у недбалої матусі через суд. – Так і цій дівчині буде добре. Отримає волю, за бажанням може відвідувати сина. Я навіть готова виділити їй певний зміст. А вже про онука я подбаю…
