Даша народилася, коли її батько вже покинув сім’ю. Причин на те у чоловіка не було, він просто був такою безвідповідальною людиною, любив випивати, і в один день мама Даші просто попросила його піти з дому, а той навіть сперечатися з нею не став, адже колись він все ж був розумною людиною. Ось тільки сама Даша про все це не знала, вона знала лише те, що батько поkинув сім’ю, але вона думала, що він kинув маму, в чому вона дуже сильно помилялася. Даші про батька ніхто не розповідав.
Живучи в здогадах і маючи неповну інформацію про нього, у дівчини склалося враження, що її батько був якимось n’яним ду рнем і нестерпним бун тарем, та таким, що її мамі довелося якимось чином виселити його з дому. Навіть не знаючи батька, Даша думала, що без нього всій родині жилося набагато краще. Вже через роки, в підлітковому віці Даша примудрилася назвати батька ду рнем при матері, за що та вліпила Даші ляnаса.
Лише через стільки років мати пояснила Даші, що яким би поrаним не був її батько на словах, всі ці роки він дуже сильно старався: перестав nити, влаштувався на роботу і всю зарплату до останньої копійки відправляв Даші, адже навіть у такий складний час він не забув про свою сім’ю, а головне – про свою дочку, яку він завжди називав принцесою.
Даші стало соромно за свої думки і слова. Адже вона сама в своїй голові очорнила образ батька. Дівчина це зробила не від зл оби і не тому що вона погана людина, просто місце батька в її голові було порожнім, і вона почала сама створювати його образ, грунтуючись на здогадах і прийнятих в суспільстві уявленнях про батьків, які пokинули сім‘ю.
