Ця історія сталася у сім’ї мого сусіда. Спершу вони були щасливою парою, а потім дружини не ста ло. Маленький Сашко залишився без матері. Не минуло й півроку, як він привів до оселі іншу жінку, яка вже мала дітей від першого шлюбу. Вона своїх рідних дітей любила, а ось бідного Сашка постійно ла яла. Повертаючись після роботи, я часто зустрічала хлопчика в окрузі. Зазвичай він просто тинявся, відтягував час, щоб не йти додому. Мені було його шкода.
Щоразу, коли я його зустрічала, завжди купувала щось смачне. Було стійке відчуття, що він недоїдає. Була якось пізня осінь. До мене дійшли чутки, що батька Сашка не ста ло. Після цього хлопчик якось сам прийшов до мене. -Тітка Даша, а можна я у вас поживу? А то мене тітка Олена віддасть до дитя чого будинkу! Обіцяю, що буду дуже добре поводитися!
Я пустила хлопчика в будинок, нагодувала, напоїла, поклала спати і зателефонувала своєму молодому чоловікові, розповіла йому історію Сашка. -Давай заберемо його! – Запропонував Паша. -Мені і самій хочеться, але як? Ми ж навіть не одружені! -Звучить як чудовий привід, щоб одружитися! -Це пропозіція? -Ага! Так, власне, у мене й з’явилися син із чоловіком.
