«Чекаю на тебе сьогодні о 20.00 у кафе «Статус». Люблю тебе, з кожним днем все більше».

ПОЛИТИКА

Сьогодні Святослав знову прийшов із роботи пізно та втомився. Христина останнім часом не впізнавала свого чоловіка. Так тривало вже близько трьох місяців. Після роботи Святослав завалювався на диван, про розмови з дружиною і не йшлося. – Будеш вечеряти? – Ні, я не голодний. Христина у розпачі дивилася на плиту, де був запашний борщ та котлети. Очі наливались сльо зами, кому вона все це готувала? Жінка взяла відро для сміття і вибігла на вулицю. Їй треба було пройтися. Повернулася Христина за дві години, але Святослав цього навіть не помітив, не спитав, де була, не хвилювався, чому так довго. За ці дві години Христина багато думала, і вигадала, що робитиме далі. З наступного дня життя жінки змінилося кардинально. Вона записалася до салону краси, зробила нову зачіску, манікюр. Пройшлась по магазинах, оновила гардероб.

Одним словом, вирішила Христина, що треба щось міняти. Але чоловік, здається, не помічав метаморфоз, що відбуваються із дружиною. Він продовжував приходити пізно і втомлений, не помічаючи при цьому, що такою своєю поведінкою засмучує свою молоду дружину. Цього вечора Христина вийшла з квартири, нічого не сказавши своєму чоловікові. Та й навіщо? Йому все одно не цікаво. Раптом пролунав дзвінок: – Святославе, подивися, будь ласка, чи не забула я свій гаманець у кишені курточки. Чоловік, нічого не питаючи, поплентався в коридор, сунув руку в кишеню курточки, і… витяг з неї маленьку гарну листівку: «Чекаю на тебе сьогодні о 20.00 у кафе «Статус». Люблю тебе, з кожним днем все більше».

У Святослава раптом земля пішла з-під ніг. Невже Христина йому зраджує? О Боже, тож тому на плиті більше немає борщу, а сама Христина так перетворилася, що її важко впізнати. Святослав подивився на годинник – 19.30. Немов ошпарений вибіг надвір, завів машину, кафе «Статус» тут поряд. Скільки думок прокрутилося в голові чоловіка за ці 30 хвилин, які здавались йому нескінченними. Святослав забіг у кафе і побачив свою дружину, яка пила каву, і здається, зовсім не була здивована появою. – Де він?! – кипів чоловік. – Ось. Це ти. Ця листівка була для тебе. Святослав нічого не розумів, Христина йому пояснила. Вона спеціально все так зробила, адже бачила, що чоловік у своїх клопотах перестав її помічати. Цей вечір став переломним у житті подружжя. Святослав зізнався, що він дуже дорожить Христиною та їхніми стосунками, і що він ніколи б не пробачив собі, якби втратив її через свою зайнятість та недостатню увагу.