Сестричка у мене кілька років тому зіграла весілля. Макс із забезпеченої родини, сам заробляє дуже добре. Анюта теж працює та отримує солідну зарплату. Житло у нареченого є своє, двушка. Тож живуть молоді, не тужать. Батьки Макса бізнесмени середньої руки. Фінансами забезпечені. Тож серйозні подарунки Максу та Анюті роблять регулярно. Майже на кожне свято. І все б добре. Та тільки мама наша, у справі дарування подарунків, нічим не хоче відставати від сватів. І це при її роботі вчителькою. Ну, вона ще й репетиторством підробляє. Але все ж таки її доходи не порівняти з доходами батьків Макса. Потрібно сказати, що незважаючи на свої доходи, батьки Макса люди прості. Ніс не задирають.
Але не вдарити перед сватами обличчям у багнюку, стало для мами ідеєю фікс. Подарували свати Максу з Анютою кухонні меблі, мама подарувала посудомийну машину. Вони подарували Анюті на День Народження золотий комплект: ланцюжок, сережки та браслет. Мама на іменини Макса подарувала зятю путівку в Хургаду на двох… Ну і таке інше. Ми з Анютою відмовляли маму робити такі дорогі подарунки. Куди там: – Нехай свати знають, що я не менше за них люблю свою дочку! – твердить вона. – Мамуль, та не дивляться вони на твої подарунки! Не цікавлю їм! – каже сестра.
– Все одно! Нехай знають, що ми не гірші за них! – упирається мама… – Ну гаразд, – скажете ви, – зрозуміло, що у жінки комплекс. Але звідки вона має гроші? – Кредити, – відповім я вам. – Але кредити треба закривати. Звідки вона бере гроші? І ось тут найважливіше. Її кредити закриваємо ми з Анютою. Точніше, закриває переважно Анюта, а я (зі своєю іпотекою) допомагаю, чим можу. Моє основне завдання – дізнатися реквізити кредиту. Мама, звісно, потім обра жається на нас. Лає ться… Натомість яка у мами кредитна історія. Пальчики оближеш!
