– Вирішила я в якось раз витратити трохи грошей на себе, – скаржиться Христина, – так ні, виявляється, я не мала права так чинити. Христина вже 2 роки сидить у декреті. Вперше за 2 роки вона вирішила привести себе в порядок, а то ходила вічно з гулькою на голові, з кутикулами, що відросли, і з старою шкірою. Того дня в салоні краси Христина згадала минулі часи. Вона за два роки тільки з дому не виходила, а про будь-які процедури та прояви любові до себе й говорити не варто. Отож, повернувшись додому, замість компліментів Христина почула крики мами.
– Скоро зима, нам за опалення платити не буде чим, а ти гроші на всякі дурниці пускаєш, – кричала вона на дочку. – Мам, це мої гроші, особисті … – вона спробувала виправдовуватися, але мати було не зупинити, вона була не в собі від зл ості. Справа в тому, що 2 роки тому Христина пішла від свого громадянського чоловіка, який навіть не зволив з’явитися до пологового будинку, щоб вписати своє ім’я до графи по батькові у свідоцтві про народження сина.
З того часу вона жила у мами, яка її підтримувала, годувала, пока онук не піде в садок, і Христина не знайде собі роботи. Дівчина нещодавно допомогла подрузі з роботою, а та заплатила їй за допомогу. Саме за ці гроші Христина і вирішила пошикувати, але мати цього не зрозуміла і не прийняла. Христина вже не раз просила, пропонувала мамі посидіти вдома з онуком, щоб вона сама працювала та забезпечувала їх, але жінка проти такої перспективи і каже, що піде з роботи, «тільки якщо її звідти зі стільцем винесуть».
