Коли ми з чоловіком розписалися, почали жити у його будинку. Щоправда, у тому ж будинку жили його батьки та брат. Будинок був дуже великий і місця всім вистачало. Ми вирішили не витрачатися на оренду житла, і з нетерпінням чекали на появу нашої доньки. Свекруха, дізнавшись про те, що я чекаю на дитину, не відходила від мене ні на крок. Не дозволяла робити роботу вдома, готувала все, що я хотіла. Але варто мені наро дити – як закінчилося моє спокійне життя.
Свекруха навантажувала мене такою кількістю справ, що до кінця дня я просто валилася з ніг. Я мала щодня робити вологе прибирання, щоб донька не дихала пилом. Все приготування лягло на мої плечі. Причому готувати я мала відразу кілька страв. Свекруха нач хати хотіла на те, що я ще не відійшла від полоrів, і що я досі годувала дитину. Одного разу я спробувала заперечити їй, але вона спокійно сказала:
– Доню, ти живеш у нашому будинку, прийшла на всьому готовому. Ми забезпечуємо тебе і твою дитину. Отже, закрила рот і пішла працювати. Я розповіла чоловікові про цю розмову, поділилася своїми пережи ваннями та бо лем, але він просто сказав, що обов’язково щось придумає. Минуло кілька місяців: чоловік все ще думає. Якщо до кінця року нічого не зміниться, я просто зберу речі, заберу дитину та поїду до мами.
