У Маші п’ятеро дітей, і одного разу вона вирішила відірвати їх від екранів телефонів. Вона давно вже помітила, що діти надто прив’язані до своїх гаджетів. Як результат, сильно змінилася їхня поведінка: вони стали аrресивними, некерованими, часто билися через того, хто має сидіти біля комп’ютера. Справа ця була нелегка – але Маша не збиралася здаватися. Спочатку вони з чоловіком встановили для дітей графік – лише годину на день за екраном.
Решту часу діти мали право займатися всім, чим хотіли. Звичайно, вони протестували, але батьки стояли на своєму. Діти nлакали, істе рили, але невдовзі зрозуміли, що це марно, тому вирішили домовитися з батьками. Але мама сказала, що це не покарання, а просто зміна способу їхнього життя. Щодня залежність дітей помітно послаблювалася. Вони стали цікавитися іншими іграми, які не вимагали будь-якого гаджету.
І життя сім’ї змінилося: тепер вони стали мандрувати, багато читали, грали в інтелектуальні ігри. Все це позначилося на їх успішності: оцінки стали помітно кращими, і вмовляти їх робити домашнє завдання більше не доводилося. Тепер Маша впевнена, що досвід її та її сім’ї може допомогти абсолютно всім сім’ям. А все, що для цього потрібно – рішучість та терпіння.
