Раїса була без настрою з самого ранку. Тому що її єдиний син повідомив не найрадіснішу новину – він одружується. Для Раїси насамперед це було єдиним бажанням, але коли вона дізналася, хто саме стане дружиною її сина, то сильно розчарувалася. Виявляється, що її син знайшов собі наречену на роботі. Дівчина Катя була із сім’ї, яка живе у селі. Раїсу це відразу напружило, бо вона чула багато історій про дівчат, які шукають собі чоловіків у столиці, щоб потім народити дитину і вже напевно привласнити багатства нареченого.
Раїса зателефонувала своєму чоловікові і стала скаржитися на те, що їхній син робить такий дурний вчинок, що нова невістка забере все багатство, що вони залишаться ні з чим: -Раю, ти взагалі знайома з невісткою? -Ні ще, але одна згадка, що вона з села багато про що говорить. -А може ти не робитимеш висновки за одним фактом і не турбуватимеш мене посеред робочого дня такою дурницею! Раїса все одно була незадоволена. Вона вирішила зателефонувати до свого старого друга, який був начальником у сина на роботі: -Рая, я знаю Катю, вона прекрасна дівчина. -Але вона з села! -Це ні про що не говорить. Рая не вгамувалася.
Вона поставила синові ультиматум, що дозволить йому одружитися з дівчиною, якщо вони підпишуть шлюбний договір. Катя здивувалася, але все ж таки підписала. Під час весілля сторона нареченого подарувала молодятам повний конверт грошей, аплодували всі. А ось сторона нареченої піднесла невелику коробочку. Коли наречений відкрив її, то зал гостей аплодував стоячи, бо батьки нареченої подарували їм квартиру, і не даремно. Все ж таки вони були багатими людьми і власниками молочної фабрики. Обличчя Раїси на той момент важко передати словами, але їй стало соромно.
