Так вийшло, що моя дочка була вищою і найбільшою за своїх однолітків у першому класі. У неї не було зайвої ваги, але вона була просто великою та сильною. Замість того, щоб грати у ляльки зі своїми подружками, вона грала у дворі з хлопчиками у футбол. Вона могла постояти за себе. Я думала, що моя дитина стане типовим підлітком і переросте гормональний сплеск, який приходить із підлітковим віком. Зрештою, медичне обстеження не виявило жодних відхилень у стані її здоров’я. Ми цілеспрямовано уникали консультацій із ліkарями. Вона росла щасливою та здоровою дитиною. У нас усіх у нашій родині великі кістки. Ні. Ми не стра ждаємо на ожиріння. Ми просто великі.
Я ніколи не очікувала, що у моєї дитини виникнуть проблеми у школі. У дитячому садку на неї ніхто ніколи не скаржився, бо вона нікого не обра жала. М’яка і добра вдача, робила її популярною серед усіх. Все почало змінюватися лише тоді, коли вона пішла до школи. Через кілька місяців, зайшовши в кімнату дочки, я побачила її nлачучою. – Мамо, вони сміються з мене! Вони всі кажуть, що я їм тільки солодке і стра ждаю на ожи ріння. Але я не дуже люблю солодке! Тоді я не розуміла, що треба було одразу сказати моїй ніжній дівчинці, що підлітки можуть бути різкими та люблять виділятися на тлі інших людей, особливо у школі. За кілька місяців мене викликали до кабінету директора. – Це що? Що відбувається? Син генерала отримав удар у ніс від вашої дочки! – Але як моя дочка могла вдарити, – ось що я справді не могла зрозуміти.
Вранці, поснідавши, ми встали і мовчки пішли до школи. – Він чіплявся до Кирила. Він не може за себе постояти. – Досить усіх захищати! Бачиш, як ти наражаєш на нас обох на проблеми. Ми входимо до класу, і я займаю місце позаду. Діти шепочуться і дивляться на мене. Мені хочеться зараз же впасти на підлогу. Потім у клас заходять батько хлопчика, більше схожий на пригніченого єнота. Під оком у нього явний синець. – Хто розбив ніс моєму синові? – Я! У цей час усі, включаючи вчителів, сиділи на своїх місцях. Генерал кинув швидкий погляд на дочку. – Тепер ти вирішив з дівчатами побитися, чи не так? Ми обговоримо це вдома! Мама хлопчика разом із чоловіком вийшла надвір. Кирило всю дорогу до дому ніс рюкзак моєї доньки і ще дуже довго дякував їй. У той момент він, мабуть, уже думав про одруження з нею.
