Вероніка вийшла заміж із волі свого батька, але не любила чоловіка. А потім ми зустрілися та покохали один одного. Все б нічого якби не одне але…

ПОЛИТИКА

Мене звуть Михайло та мені 36 років. Вже півроку я мешкаю з Веронікою. Батьки видали доньку заміж рано, не питаючи її думки. Її батько заборгував значну суму коштів батькові її колишнього чоловіка. Видавши заміж дочку, її батько відтягнув із виплатою боргу. Наші романтичні стосунки розпочалися рік тому. Батько Вероніки вже давно повернув борr. А я чекав, поки Вероніка розлу читься зі своїм чоловіком. Нині вони вже розлу чені. Ще до мене у Вероніки вже були коханці. З другого року сімейного життя вона почала зра джувати свого чоловіка. Ігор досі її кохає. Одного разу я повернувся додому, а Ігор чекав на мене біля дверей. Просив залишити його дружину, адже він без неї не може жити.

Погрожував, що розповість усім про те, що батько Вероніки був їм винен великі гроші. Я терпляче його вислухав, а потім спитав: – Навіщо тобі дружина, яка не хоче з тобою бути? Наступного дня на порозі мого будинку був його батько, він говорив те саме, що його син. Мене це вже дра тувало. Я сказав Вероніці, щоб вона розібралася з колишнім чоловіком, але ситуація не змінилася. Ігор продовжував дзвонити по телефону та просити залишити Вероніку. Тепер я розумію, чому Вероніка пішла від нього. Невже можна так принижуватись? Він вже й моєму роботодавцю почав дзвонити. Невже він думає, що це щось змінить? Ігор пішов ще далі. Він почав писати непристойні написи на дверях моєї квартири і розповідати сусідам про мене різну гидоту.

Я вирішив подати на нього у суд. Тільки це на нього вплинуло. Через неприємності наші з Веронікою стосунки тільки зміцнилися, і вона навіть погодилася вийти за мене заміж. До цього вона відмовлялася, мотивуючи це тим, що бої ться, що я стану таким, як Ігор. Після нашого одруження Ігор став настирливішим, він почав до мене підсилати актрис, якіх наймав з метою спокусити мене, його шпигуни стежили за мною. У нього нічого не вийшло. Згодом ми з Веронікою придбали будинок за містом та переїхали. Нікому не сказали свою нову адресу, але мені досіть дивує ця ситуація. Невже людині незрозуміло, що приниженням вона нічого не досягне?