Ірина особливо не готувалася до Нового року. Дочка поїде до друзів на дачу. Повернеться четвертого числа. Вже майже три роки як Аркадія не ста ло. А самій Ірині хіба багато треба? Ірина познайомилася з Іваном на дні народження друзів. Ходили у кіно кілька разів. А одного разу він прийшов із другом. Побачивши Аркадія, стрепенулося серце в Ірини. В обох одразу виникла взаємна симпатія. Коли Іван помітив, що Ірина явно віддає перевагу Аркадію, просто відійшов убік. Та так і не одружився… У двері подзвонили. Вона не одразу впізнала Івана в об’ємній куртці та хутряній шапці, насунутій до самих очей. А дізнавшись, ахнула. – Я у брата гостював. Прожив три дні і вирішив повернутися. Нема чим дихати в їхньому задушливому місті. Відвик я. А по дорозі назад вирішив ось тебе відвідати, – розповів Іван.
Іван дістав із мішка сушене листя смородини, попросив заварити з чаєм. Аромат літнього саду поплив кухнею. Під Новий рік вони пили смородиновий чай із пирогами. А вранці Іван збирався додому. Ірина провела його на вокзал. – Приїжджай до мене. Чекатиму. Знаєш, як у нас там гарно! – умовляв Іван… – Залишив ти мене одну, Аркадій. А я ось візьму і поїду до Івана, – сказала вона, дивлячись на фотографію чоловіка. – Куди це ти збиралася їхати? – На порозі кімнати стояла Юлія. – Ой, а я не чекала на тебе так рано! – Зраділа Ірина. – А чим це так у нас пахне? – Принюхалася дочка. – Смородиною. Іван Іванович заїжджав. А ти не одна? – Ірина побачила за спиною дочки чоловіка.
– Мамо, це Дмитро. Чоловік вийшов до Ірини та привітався. – Дмитро зробив мені пропозицію, – додала почервоніла Юля і глянула на хлопця. – То чого в коридорі стоїте? Проходьте, – заметушилася Ірина. Вони nили смородиновий чай із тортом, який принесли молоді. Потім Ірина з дочкою сиділи на дивані, обнявшись. – Ти любиш його? – Запитала Ірина. – Так, мамо. Я така щаслива. Ти постарайся зрозуміти правильно. Він розлучений, квартиру залишив дружині та дочці. Ти не проти, якщо ми у нас поживемо, поки квартиру не купимо? – Ну що, Аркадію, поїдемо до Івана? Не заперечуєш?.. Ось так змінилося нудне самотнє життя Ірини. Новий рік – пора несподіваних чудес для тих, хто в них вірить і чекає…
